Демократична Україна (газета): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Радянська доба: допереклад, replaced: КПСС → КПРС за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 21:
}}
 
'''Демократична Україна'''  — [[Україна|всеукраїнська]] громадсько-політична [[газета]], до [[1991]] року виходила під назвою ''«Радянська Україна»''.
 
== Історія ==
Рядок 28:
«Демократична Україна» заснована у червні [[1918]] під назвою «Коммунист» ([[російська|російською мовою]]), як орган ЦК КП(б)У і харківського ґубкому, [[українізація|українізована]] [[16 червня]] [[1926]] під назвою «Комуніст», [[1934]] у зв'язку зі зміною столиці УРСР перенесена до Києва. Після ліквідації щоденника «[[Вісті_ВУЦВК_(газета)|Вісті ВУЦВК]]» «Комуніст» став з [[15 травня]] [[1941]] також органом Верховної Ради УРСР. Під час [[Друга Світова Війна|Другої Світової Війни]] виходила у [[Вороніж]]і, [[Ворошиловград]]і, [[Саратов]]і, [[Москва|Москві]] та [[Харків|Харкові]], від [[1944]] у Києві. З [[1 лютого]] [[1943]] виходила під назвою «Радянська Україна».
 
Найбільшого значення і розквіту газета досягла після [[українізація|українізації]], коли поряд «Вістей ВУЦВК», «Комуніст» був провідною політичною газетою УРСР. В газеті друкувалися, крім власних журналістів, статті політичних діячів УРСР, а також провідних комуністів інших республік та закордону. У [[1930]] [[1932]] «Комуніст» виходив щоденно (по 359-360359—360 чч. на рік), досягши 450 000 примірників накладу в [[1932]]. У роки сталінського терору ред. і співр. «Комуністу» були репресовані.
 
Від січня [[1938]] в Києві почала виходити паралельна республиканська газета російською мовою «Советская Украина» (тепер «[[Правда Украины (газета)|Правда Украины]]»), накладом 345 000, при чому наклад «Комуністу» становив близько 360 000. По війні наклад «Радянської України» залишився стабільним (до 500 000 примірників); одночасно дві центральні політичні газети в Москві  — [[Правда (газета)|«Правда»]] та [[Известия (газета)|«Известия»]] досягли зростання накладів до 8  — 10  млн кожна, а кількість примірників, розповсюджуваних в УРСР, значно перевисила весь наклад «Радянської України». Так, [[1970]] газети «Правда» передано на Україну фототелеграфом або друковано з матриць у [[Київ|Києві]] 750 000 примірників денно, у [[Харків|Харкові]]  — 270 000, у [[Донецьк]]у  — 250 000, у [[Дніпропетровськ]]у  — 210 000, у [[Львів|Львові]]  — 160 000. «Известия» друкувалися у Києві (1 100 000 примірників), Харкові (300 000) та кількох обласних центрах. Крім того ці дві газети раніше доходили до рук читача в УРСР, ніж «Радянська Україна», яка часто надходила у продаж з запізненням.
 
У [[1970]] в редакції «Радянської України» працювало 95 журналістів, у тому числі 60 творчих співробітників, з них 35 працювало у редакції, а 25 були кореспондентами. Закордонних кореспондентів «Радянська Україна» не мала. преси.
 
[[Енциклопедія українознавства]] в 1970-ті роки характеризувала газету так:
 
{{цитата|''Разом з «Правдою Украины» «Р. У.» належить до найбільших за ч. працівників загальнополіт. респ. газ. СРСР (газ. «першої категорії»). Склад ред. «Р. У.» належить до союзної «номенклатури», встановлюється у кожному випадку відповідною ухвалою ЦК КПРС, а не ЦК КПУ. Якщо «Известия» призначені в основному міськ., зокрема інтеліґентському читачеві та працівникам держ. апарату, а «Правда» — чл. партії, «Р. У.» повинна б орієнтуватися на партійно-сов. апарат і на інтелігенцію м. і с. в УРСР; на ділі «Правда Украини» присвячує більше місця проблематиці промисловості, міста, науки і техніки. «Специфікою «Р. У.» є виступи проти укр. «буржуазних націоналістів» і взагалі матеріали ідеологічно-пропагандивного типу. Літ. і мист. критика газ. відзначається консерватизмом та догматизмом навіть на тлі сов., особливо моск.''}}
Рядок 44:
=== Додатково ===
 
З [[1971]] до [[9 лютого]] [[2007]] ім'я «Радянської України» носив київський [[проспект Георгія Ґонґадзе]].
 
== Література ==
 
*# {{ЕУ}}
 
== Посилання ==
 
* [http://www.dua.com.ua/ Демократична Україна]
* [http://www.rada.gov.ua/zakon/new/DEPUTAT1/315.htm Стадниченко Володимир Якович, колишній головний редактор]
 
{{Press-stub}}
 
[[Категорія:Газети УРСР]]