Задерацький Всеволод Петрович: відмінності між версіями

У 1926 був заарештований, ув'язнений у рязанську в'язницю, все написане композитором до цього часу було знищено. У 1929 отримав дозвіл жити і працювати в Москві, з 1930 значився штатним композитором Всесоюзного радіо, значився в творчому об'єднанні [[Асоціація сучасної музики|АСМ]] (у 1932 було ліквідовано). У цей період були написані опера «Кров і вугілля» (не збереглася), симфонія «Фундамент», цикли фортепіанних мініатюр «Мікроби лірики» (1928), «Зошит мініатюр» (1929), «Порцелянові чашки» (1932), Лірична Симфонієта (1932), вокальний цикл для баса «Гротеск Іллі Сельвінського» (1931). Піддавався критиці за формалізм.

 

 

На початку Другої світової війни евакуйований з сім'єю в місто Мерк (Казахстан), потім — до Краснодару. З 1945 жив у Житомирі, в 1946—1948 знову повернувся до Ярославля. Був делегатом першого З'їзду радянських композиторів (1948). З 1949 і до кінця життя жив у [[Львів|Львові]], працював у консерваторії. Виступав як піаніст з сольними концертами у Львові, [[Дрогобич]]і, [[Коломия|Коломиї]]. Крім фортепіанних творів, їм у ці роки були створені концерти для скрипки і домри, симфонія до мінор, хорова сюїта і ряд інших творів.