Едмунд Берк: відмінності між версіями

Ранні твори Е.Едмунда Берка стали надбанням історії розвитку [[філософія|філософської]] думки, зокрема, [[естетика|естетики]]. Так, юнацька праця про походження ідей ''піднесеного'' і ''прекрасного'', що вийшла друком у [[1756]] р., але була написана, ймовірно, навіть раніше, в подальшому значно вплинула на погляди [[Лессінг Готхольд Ефраїм|Г.Лессінга]] та [[Гердер Йоганн Готфрид|Й.Гердера]]. Едмунд Берк був переконаний, що [[мистецтво]] має виходити не з умоглядних потреб естетики, в з духовних спонукань самої людини.

У зрілій політичній діяльності Берк виступав за більш лояльнелояльніше ставлення до англійських [[колонія|колоній]] у [[Північна Америка|Північній Америці]] і обстоював скасування урядом [[Акт про гербовий збір|Акту про гербовий збір]], що передбачав [[Податки|оподаткування]] (фактично визиски) колоній, і який викликав значне незадоволення і спричинював напокору в колоністів. Берк також критикував англійське управління [[Ірландія|Ірландією]], особливо за [[дискримінація|дискримінацію]] [[католики|католиків]]. Берк був проти намагань англійського короля [[Георг III|Георга III]] підсилити свою владу й новодив потребу створення [[Політична партія|політичних партій]], які були ю виразниками інтересів груп громадян і які б обстоювали свої чіткі і ясні принципи.

В своїй книзі «Роздуми про Французьку революцію» (опубл.опублікова в [[1790]] р.), Е.Берк виклав свої переконнаня про те, що свобода може бути тільки в рамках [[закон]]ау ій порядкапорядку, а всі реформи мають здійснюватись поступово, в [[Еволюція|еволюційний]] спосіб. Саме погляди Берка в тому числі вплинули на рішення британського уряду розпочати війну з Францією. Ще більш переконливо з нищівною критикою дій і поглядів французьких революціонерів виступив Е.Берк у [[памфлет]]ах з приводу тодішніх французтьких подій.

Чимало ідей Е.Берка, напр. в [[Україна|Україні]] 2000-х рр.років, здаються застарілими, тим більше, що стосуються вони Британії (і [[Європа|Європи]]) кін.кінця [[18 століття|XVIII ст.]]. Однак у мислителя Берка є ідеї, що доводять свій [[раціоналізм]], можуть обговорюватися і породжувати дискусії на сучасному етапі. Так, корінь зла мислитель вбачав у відстороненні від традицій і спадкових цінностей (в т.ч. управлінських). Е.Берк вважав, що кожна [[революція]] безоглядно нищить духовні ресурси суспільства й культурно-ідеологічнмй набуток століть. [[Радикалізм]]у французьких революціонерів він протиставив британську [[Конституція|конституцію]] та її засади: дбаннятурботу про політичну спадковість і природний розвиток; повагу до політичних традицій і конкретних правових норм замість абстрактної ідеї закону, чи його сурогату ''духу закону''. Берк був переконаний, що будь-який перерозподіл [[Власність|власності]] завжди веде до множення в суспільстві несправедливості й загрожує соціальною катастрофою.