І Сін: відмінності між версіями

І Сін розробив ''календар Да янь'' (Велике розширення), впроваджений у 28 і описаний в книзі «Да-янь-лі» («Календар Великого розширення»). Працюючи над ним, він покращив формулу, запропоновану ще у 604 році [[Лю Чжо]] для фіксації першого дня місяця. І Сін зазначив, що видима швидкість Сонця була найвищою у два тижні, що наближаються до зимового сонцестояння. У календарі «Да янь» враховувалося, що час, за який Сонце проходить квадрант по екліптиці від зимового сонцестояння до весняного рівнодення, становить 88,89 дня, а час, за який воно проходить наступний квадрант, — 91,73 дня.

 

Спираючись на ці дані, І Сін знайшов, що різниця між довжинами тіні гномона, встановлених відповідно у містах Байма і Шанцай, які розташовані один від одного на відстані 526 чі і 270 бу, була трохи більше двох цуней (1 лі = 300 бу; 1 бу = 5 чі; 1 цунь = 1/10 чі). Тим самим була спростована теорія з «Чжоу бі суань цзин» («Канон розрахунку чжоуского гномона»), згідно з якою різниця в довжині тіні гномона в один цунь відповідає відстані на поверхні Землі в тисячу лі. Цінність роботи І Сіна по вимірюванню дуги меридіана полягає не тільки в тому, що вона поклала кінець неправильним традиційним уявленням, але і в тому, що в ній вперше було об'єднано вимір широт і [[Географічна відстань|географічних відстаней]]. Тим самим І Сін відкрив шлях подальшим дослідженням в цьому напрямку, що призвів до сучасної астрономічної [[Геодезія|геодезії]] та створенню більш досконалого календаря.