Вікіпедія

Академія будівництва і архітектури Української РСР: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Література: Більше не розпізнається як Ізольована стаття, Removed: {{Ізольована стаття}}, за допомогою AWB
доповнення, оновлення даних, зовнішні посилання
Рядок 1:
'''Академія. будівництва і архітектури Української РСР''' (АБіА УРСР) — вища наукова установа республіки в галузі [[будівництво|будівництва]] і [[архітектура|архітектури]].
 
== Історія ==
'''Створена''' в [[Київ|Києві]] [[1956]] за постановою уряду УРСР від 29 листопада 1956 на базі [[Академія архітектури УРСР|Академії архітектури УРСР]] (засн. [[1945]] на базі укр. філіалу [[Академія архітектури СРСР|Академії архітектури СРСР]], створеного 1944) та ряду галузевих н.-д. інститутів.
Постановою [[ЦК КПУ|ЦК Комуністичної партії України]] і [[Рада Міністрів УРСР|Ради Міністрів України]] від [[22 вересня]] [[1955]] року "Про заходи подальшої [[індустріалізація|індустріалізації]], поліпшення якості і зниження вартості будівництва при [[Держбуд]]і [[УРСР]] було створено [[Академія будівництва і архітектури Української РСР|Академію будівництва і архітектури Української РСР]]. АБіА була утворена на базі [[Академія архітектури УРСР|Академії архітектури УРСР]] (заснована [[1945]] р. на базі українського філіалу [[Академія архітектури СРСР|Академії архітектури СРСР]], створеного [[1944]]) та ряду галузевих [[НДІ|науково-дослідних інститутів]] [[Київ|Києва]] і [[Харків|Харкова]].
У [[1962]] р. за рішенням директивних органів Академію будівництва і архітектури Української РСР було ліквідовано. Науково-дослідні установи і виробничі підприємства Академії було передано до складу різних міністерств і відомств республіки, а ту частину, що працювала на головних напрямках наук, було підпорядковано Держбуду УРСР.
На базі АБіА у роки незалежності України утворилися [[громадська організація|громадські організації]] — [[Академія архітектури України]] (1992) та [[Академія будівництва України]] (1993).
 
== Проблематика досліджень ==
 
Основні завдання АБіА УРСР — визначення перспектив розвитку будівельної науки, координація н.науково-д.дослідної діяльності в галузі будівництва і архітектури в республіці, проведення наукової роботи та впровадження рззультатів її в практику будівництва, підготовка наукових кадрів.
 
== Склад і структура ==
 
До складу АБіА УРСР входятьвходили н.науково-д.дослідні інститути:
в Києві —
* [[містобудівництво|містобудівництва]];
* архітектури споруд;
* [[будівельні конструкції|будівельних конструкцій]];
* організації і механізації будівельного виробництва;
* економіки будівництва;
* [[будівельні матеріали|будівельних матеріалів]] і виробів;
* механічної обробки деревини;
* санітарної техніки;
* теорії та історії архітектури і будівельної[[будівельна технікитехніка]];
* експериментального [[проектування]];
* технічної інформації та впровадження передового досвіду в будівництво;
в Харкові —
* промислового будівництва;
* [[водопостачання]], [[каналізація|каналізації]], [[Гідротехнічна споруда|гідротехнічних спорудспору]]д та інженерної [[гідрогеологія|гідрогеології]];
в [[Сталіно]] — надшахтного будівництва
 
=== Філіали ===
Рядок 33 ⟶ 36:
=== Лабораторії ===
 
Н.Науково-д.дослідні лабораторії — у [[Дніпродзержинськ]]у, [[Ворошиловськ]]у, [[Жданов]]і, [[Лисичанськ]]у, [[Єнакієве|Єнакієві]], [[Макіївка|Макіївці]], [[Станіслав]]і.
 
У Києві — експериментальна база для розробки технології виробництва [[будівельні матеріали|будівельних матеріалів]] з [[синтетичні смоли|синтетичних смол]] з майстернею та експериментальні заводи [[залізобетонні вироби|залізобетонних]] і [[керамічні вироби|керамічних виробів]].
Рядок 39 ⟶ 42:
== Наукове забезпечення ==
 
При АБіА УРСР єдіяла наукова [[бібліотека]] (бл.близько 1 млн. тт.томів), Музей архітектури, Держ.Державний архітектурно-істор.історичний заповідник «[[Софійський музей]]».
 
В період між зборами дійсн.дійсних членів діяльністю Академії керуєкерувала Президія на чолі з президентом.
 
У 1956—591956 — 1959 президент — А. М. Комар (н.1909 1909— п.— 1959).
 
На [[1  січня]] [[1959]] в АБіА УРСР — 1 почесн.почесний член, 18 дійсн.дійсних членів і 13 [[член-кореспондент|членів-кореспондентів]].
 
== Видання ==
 
З 1958 у Києві щоквартально видаєтьсявидавався «Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР».
 
== Література ==
Рядок 55 ⟶ 58:
* {{УРЕ}}
 
== Посилання ==
{{Старі дані}}
* [http://who-is-who.com.ua/bookmaket/budindustry2008/1/4.html АБУ на Who is Who]
* [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Akademiia_budivnytstva_t&abcvar=1&bbcvar=14| Інститут історії України НАНУ]
 
[[Категорія:Вищі наукові установи УРСР]]
[[Категорія:Архітектура]]
[[Категорія:Будівництво]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Академія_будівництва_і_архітектури_Української_РСР