Вікіпедія

Луїджі Керубіні: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 45:
У 1822 році Керубіні став директором Паризької консерваторії, а в 1835 році закінчив працювати над підручником «Уроки контрапункту та фуги». Будучи на цій посаді, Керубіні не ладив з [[Гектор Берліоз|Гектором Берліозом]], який згадував про композитора у своїх мемуарах.
 
Хоча камерна музика не складає значної частини його творчості, те, що він створимстворив, було важливим. За життя Керубіні отримав найвищі та найпрестижніші нагороди Франції. Сюди входили [[Орден Почесного легіону|Кавалер ордену Почесного легіону]] (1814) та член Академії мистецтв (1815). У 1841 році він став командиром Почесного легіону, будучи першим музикантом, який отримав цей титул.<ref>Willis, in Sadie (ed.), p. 834</ref>
 
Керубіні помер у Парижі в 1842 році у віці 81 років і похований на кладовищі [[Пер-Лашез]]. Його могила знаходиться всього в чотирьох метрах від його друга [[Фридерик Шопен|Фридерика Шопена]]. Його гробниця спроєктована архітектором Ахіллом Леклером і містить фігуру скульптора Августина-Олександра Дюмона, що уособлює «Музику», яка увінчує бюст композитора віном.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Луїджі_Керубіні