Партія «Стрілохрест»: відмінності між версіями

Салаші, офіцер на дійсній військовій службі, спочатку симпатизував [[Ґембеш Дюла|Дюлі Ґембешу]], зумів об'єднати невеликі націонал-соціалістичні партії (Націонал-соціалістична партія сільськогосподарських і промислових робітників Золтана Мешкоша, Угорська націонал-соціалістична народна партія графа Олександра Фештетіца і Націонал-соціалістична партія графа Фіделя Палфі). На відміну від цих угруповань, які називали себе народними або робочими партіями, але складалися, головним чином, з представників угорської дрібної шляхти, чиновників, офіцерського корпусу ій інтелігенції, «Схрещені стріли» Салаші зуміли отримати вагому підтримку частини робітників і дрібних селян.

За даними партії, в 1937 році 17 % її членів були офіцери, 13 % — селяни і не менше 41 % — робітники. На парламентських виборах 28 травня 1939 року «Схрещені стріли» досягли особливо великих успіхів у передмістях Будапешта, населених переважно робітниками, і в інших промислових і гірничодобувних центрах країни за рахунокчерез соціал-демократів і Партії дрібних сільських господарів.

Після цих виборів «Схрещені стріли», отримавши 18 % голосів і 49 місць в Парламенті, стали другою політичною силою після правлячоїкерівної партії, що отримала на тих же виборах 70 % голосів і 183 місця. У передмістях Будапешта «Схрещені стріли» отримали 41,7 % голосів, тоді як правлячакерівна партія — тільки 27,5 %, соціал-демократи — 17,1 % (лише 5 місць у всій Угорщині) і Християнська партія — 6,9 %. У програмі нілашистів містилися вимоги тіснішої співпраці з нацистською Німеччиною, активізації війни проти антигітлерівської коаліції, посилення боротьби з робітничими партіями.

Таким чином, партія «Схрещені стріли», що налічувала в 1939 році 250 тис. членів, мала широку базу, її прихильники іта виборці походили з усіх верств населення, особливо з середовища промислових і сільськогосподарських робітників.

Незважаючи наПопри успіхи на виборах, «Схрещені стріли» були не тільки не допущені в уряд, але й піддані переслідуванням. Салаші був засуджений до тривалого тюремного ув'язнення за те, що відкрито звинуватив дружину регента Горті в єврейському походженні. Однак в 1940 році під тиском Німеччини він був звільнений з ув'язнення за амністією, хоча сама партія незабаром була заборонена за критику порівняно слабкої участі Угорщини у Другій світовій війні ій продовжувала діяти підпільно.

Салаші вступив у прямий контакт з гітлерівським урядом і отримав його політичну підтримку. У березні 1944 року пронімецький уряд [[ДьомеДеме Стояї]] легалізував «Схрещені стріли». Партія стала значною політичною силою.