Вікіпедія

Митрополит Київський і всієї України: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Оновлення
Рядок 43:
==Історія титулу==
=== 988 - 2018 ===
Софійський собор в Києві залишався головним осідком предстоятеля Київської митрополії до 1299/1300 року, коли внаслідок чергової монголо-татарської навали, Київ зазнав значного розорення та запустіння й фактично перестав бути місцем постійного перебування руського митрополита й його двору, а тодішній митрополит Максим, після чергового нападу монголо-татар, „залишив митрополію та утік із Києва... зі всім своїм житієм” до Владимира-над-Клязьмою.<ref name="istoriya_kyiv_mytorpoliyi">[http://web.archive.org/web/20190815133925/http://ugcc.ua/articles/svyata_sof%D1%96ya_kiivska__katedralniy_sobor_un%D1%96ynoi_tserkvi_u_15961633_rokah_85463.html Свята Софія Київська – катедральний собор Унійної Церкви у 1596-1633 роках. Престольні храми київських митрополитів у доберестейський період]. ugcc.ua. 26 лютого 2019</ref>
Незважаючи на те, що в [[1299]] [[Київ]] внаслідок розорення та запустіння через монголо-татарську навалу перестав бути місцем постійного перебування руського митрополита й його двору, всі митрополити, резиденції яких знаходилися у Володимирі, Москві, Вільні або Новогрудку, продовжували іменуватися митрополитами Київськими та всієї Русі.
 
Із поділом Київської митрополії на українсько-білоруську та московську частини в 1415 році та обранням предстоятелем Київської митрополії Григорія (Цамблака), фактичною столицею Київської митрополії (в межах Польсько-Литовської держави) стало місто Новгородок з катедральною церквою Святих Бориса і Гліба.<ref name="istoriya_kyiv_mytorpoliyi"/>
З [[1461]], після початку автокефалії східно-руських єпархій, які перебували в складі Московської держави, митрополити, що мали кафедру в Москві, стали іменуватися митрополитами Московськими та всієї Русі, а митрополити західної Русі, що мали резиденції в Новогрудку, Києві та Вільно, стали іменуватися митрополитами Київськими, Галицькими і всієї Русі, оскільки кафедральним містом залишався Київ.
 
Як духовний і релігійний центр митрополії Русі, Київ знову занепав після татарського набігу 1482 року, коли хан Менґлі Ґірей сплюндрував місто, у тому числі пограбувавши Софійський собор в Києві та Києво-Печерську лавру. А невдовзі після 1458 року, коли папа римський [[Пій II]] номінував київським митрополитом Григорія Болгариновича, престольним містом новоутвореної українсько-білоруської частини Київської митрополії почало вважатися Вільно – столиця Великого князівства Литовського. Водночас канонічною катедрою Київської митрополії й надалі залишався Київ.<ref name="istoriya_kyiv_mytorpoliyi"/>
У 1595 Київська митрополія прийняла унію з Римо-католицькою церквою, ставши таким чином католицької, і утворивши Руську унійну церкву, предстоятель якої зберіг за собою титул Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.
 
У 1595 Київська митрополія прийняла унію з Римо-католицькою церквою, ставши таким чином католицькою, і утворивши [[Київська митрополія у складі Католицької церкви|Київську митрополію у складі Католицької церкви]]. Попри де-факто втрату контролю над Києвом вже починаючи з 1630-х та повну анексію у 1660-их [[Московія|Московією]] [[Гетьманщина|Гетьманщини]], що займала тоді більшу частину території [[Лівобережна Україна|лівобережної України]], унаслідок [[Переяславська рада|Переяславської ради]], предстоятелі [[Київська митрополія у складі Католицької церкви|Київської митрополії у складі Католицької церкви]] й надалі зберігали титул „Митрополита київського”, – аж до смерті у 1838 році Йосафата (Булгака).<ref name="istoriya_kyiv_mytorpoliyi"/> В той же час на території [[Правобережна Україна|Правобережної України]] десь з 1620 року почала діяти [[Київська митрополія у складі Православної церкви|Київська митрополія у складі Православної церкви]] й її предстоятелі також зберігали титул "Митрополита київського".<ref>[http://web.archive.org/web/20170314185510/https://www.religion.in.ua/main/history/12105-poetapne-zdijsnennya-priyednannya-kiyivskoyi-mitropoliyi-do-moskovskogo-patriarxatu.html Поетапне здійснення приєднання Київської митрополії до Московського патріархату]. religion.in.ua. 22.09.2011</ref>
У [[1620]] відновлено православну Київську митрополію, глава якої знову став носити титул Митрополита Київського та всієї Русі.
 
У [[1686]], після приєднання Гетьманщини до Московії [[Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату|Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату]].
 
У 2018, після надання томосу та створення ПЦУ, титул поновлено й перейменовано на Митрополит Київський і всієї України.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Митрополит_Київський_і_всієї_України