Залізобетон: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
м Короткий коментар Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
||
Рядок 24:
До недоліків залізобетонних конструкцій належать:
* невисока [[міцність]] при великій масі — міцність бетону в середньому в 10 разів менша, ніж міцність сталі. У великих конструкціях залізобетон «несе» більше своєї маси, ніж корисного навантаження.
Термостійкість - здатність бетону протистояти, не руйнуючись, сумісному впливові напруг від механічного екслуатаційного навантаження й термічних напруг за певного числа циклів нагрівання й охолодження або за температурного градієнту. Виникнення термічних напруг у бетоні можливе при його нагріванні від зовнішніх джерел тепла. Термічна стійкість бетону характеризується кількістю циклів нагрів/охолодження до певного зниження міцності і є лінійно пов'язаною із його коефіцієнтом термічного розширення (із збільшенням вмісту заповнювача коефіцієнт термічного розширення зменшується)<ref>{{Cite book
|title=Дворкин Л.И., Дворкин О.Л. - Расчетное прогнозирование свойств и проектирование составов бетонов, 2-е изд, с.88-90.
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>. Для забезпечення термостійкості бетону можуть застосовуватися певні склади сумішей, які можуть містити, наприклад, [[карбід кремнію]]<ref>{{Cite book
|title=Л. Н. Губанова, О. Ю. Пушкарская - Исследование возможности придания жаростойких свойств высоконаполненному мелкодисперсному бетону путем введения отходов производства карбида кремния.
|last=
|first=
|year=
|publisher=
|location=
|pages=
|language=
|isbn=
}}</ref>, [[азбест]], [[діабаз]], [[Базальт|базалт]]. Термостійкість бетону збільшується за зменшення розміру крупного заповнювача, ретельного приготування бетонної суміші й догляду при твердінні з метою отримання структури із найменшою кількістю та розмірами тріщин. Із збільшенням віку бетону коефіцієнт розширення й термостійкість зміншуються. Більшу термостійкість має бетон із меншим значенням модуля пружності, більшою теплопровідністю.
Хімічна корозія - руйнування металу через його окиснювання компонентами навколишнього середовища (без виникнення в системі електричного струму). Електрохімічна корозія - руйнування металу у розчині електроліту (із виникненням електричного струму в системі). Потенціал відновлення Оксигену є рівним 0,8 В. Окиснювані ним метали у ряді напруги розташовані до Аргентуму. Таким чином, розчинений у воді кисень є небезпечнішим у корозійному відношенні, ніж кисле середовище<ref>{{Cite book
|title=Розенфельд И.Л. - Защита металлов от коррозии лакокрасочными покрытиями.
}}</ref>. Для захисту сталевої арматури від кородування може здійснюватися її [[хромування]]<ref>{{Cite book
|title=Энциклопедия неорганических материалов: В 2х томах / Отв. ред.. И.М. Федорченко. – К.: Гл. ред.. УСЭ, 1977.
}}</ref>. Легуючими антикорозивними добавками є також берилій і алюміній. Варто зауважити, що арматура, виготовлена з [[Брухт|брухту]], містить домішки інших металів (відповідно із різними [[Електродний потенціал|електродними потенціалами]]). В якості електрохімічного захисту застосовують протекторний (анодний) й катодних захист. У першому випадку замість металу виробу (Ob) корозії зазнає більш активний метал протектора (Me). У випадку катодого захисту нейтралізується струм, який виникає за корозії, струмом, який пропускається в протилежному напрямку. З цією метою до негативного полюса джерела струму приєднується захищена поверхня, а до позитивного - допоміжний метал (Me), який знаходиться у тому ж середовищі, що й захищуваний об'єкт (Ob).
[[Файл:Protection Me.tif|центр|безрамки|782x782пкс|Схеми захисту ]]
Будівельні матеріали на основі цементу з плином часу зазнають руйнації внаслідок тріщиноутворення. По лініям напруг у залізобетонних конструкціях з'являються розломи. Для підвищення міцності можуть застосовуватися спецрозчини та спецсуміші (в якості модифікатора може застосовуватися [[мікрокремнезем]])<ref>{{Cite book
|title=А.Н. Шихов - Реконструкция зданий и сооружений, с.348.
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Ю.С.Черкинский - Полимерные представления в химии цементов.
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Кривчун С.А., Кривчун Е.А., Баженов М.И., Алексеев В.А., Харченко А.И., Харченко И.Я. - Структура и свойства грунтобетонных массивов на основе наномодифицированных микроцементов.
}}</ref>. Використовують також уреолітичні бактерії як добавки до бетонних сумішей<ref>{{Cite book
|title=Thanh Ha Nguyen, Elhem Ghorbel, Hanaa Fares, Annelise Cousture, Bacterial self-healing of concrete and durability assessment, Cement and Concrete Composites, Volume 104, 2019. https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2019.103340.
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=А. Ричардсон, К. Ковентри, Дж. Пэсли - Микробиологическое осаждение кальцита: применение для залечивания трещин.
}}</ref>. Однак варто зауважити, що через кальцит руйнується оксидна плівка арматури (через зниження рівня лужності середовища), через що вона зазнає агресивного у корозійному відношенні впливу вологи й кисню<ref>{{Cite book
|title=Александр Корытин, О. Земскова, Ирина Козлова, И. Степина - Химия в реставрации, М., Изд. "МИСИ-МГСУ", 2020, с.54.
}}</ref>.
Для кращого розуміння того, як вітрові навантаження розподіляються по спорудам, застосовуються методи [[Обчислювальна гідродинаміка|обчислювальної гідромеханіки]] з відповідними пакетними рішеннями<ref>{{Cite book
|title=Ю.А.Крашаница, А.В.Бахир, В.А.Тараненко, Ю.С.Мащенко - Алгоритм построения трехмерной адаптированной сетки для задач аэродинамики, решаемых методом конечных элементов.
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=В.Г.Гагарин, С.В.Гувернюк - О достоверности компьютерных прогнозов при определении ветровых воздействий на здания и комплексы.
}}</ref>.
== Попередньо напружений залізобетон ==
| |||