Ґабріель Сільніцький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Рядок 57:
Посідав понад 20 королівщин, головно у Краківському та [[Руське воєводство|Руському воєводствах]] (від 1661 Дубовець у Теребовельському повіті, від 1662&nbsp;— посідання, з 1667 отримав королівські села [[Пуків]] {{lang-pl|Dubrniow}} у Галицькому повіті у [[дідич]]ну власність). [[Володийовський Юрій|Юрій Володийовський]] придбав у Сільніцького маєтності [[Блищанівка]], [[Шатава]], [[Михайлівка (Дунаєвецький район)|Михайлівка]].<ref>{{SgKP|XV_cz.1|167|Błyszczanówka}}</ref>
 
30 травня 1665 люблінський воєвода [[Ян Тарло (значення)|Ян Тарло]] відступив<ref>«цедувавЦедував», {{lang-pl|cedował}}.</ref> йому [[Буцнівське староство]] (у [[Буцнів|Буцневі]] значні суми вклав у зміцнення замку) та королівщину [[Лошнів]]. У 1668 році поновив цю «цесію», також переказав інші 13 сіл-королівщин у Теребовельському повіті. У 1670 році Буцнівське староство сину Янові Стефанові, у 1666—1670 роках сину МиколаюМиколаєві Нікодему відступив села [[Болотня]], Леснівка та {{lang-pl|Slonie}} в Руському воєводстві. МавТакож такожпосідав королівщини Мідяків та [[Крупець]] ([[Белзьке воєводство]]). Дідичні маєтності були на Поділлі та в Руському воєводстві (зокрема, [[Стратин]], для якого отримав привілей на ярмарок і торги від короля [[Міхал Корибут Вишневецький|М.&nbsp;К.&nbsp;Вишневецького]] 1671 року).
 
ЗаписавНаписав [[фундуш|дарчу грамоту]] для монастиря ордену [[боніфратри|боніфратрів]] ву [[Церкви Кам'янця-Подільського|Кам'янці на Поділлі]], йогояку затвердив сейм 1667 року.
 
=== Сім'я ===