Еммануель-Жозеф Сієс: відмінності між версіями

Син працівника, навчався в католицькій семінарії в Парижі (цього бажали його рідні, а не він сам). 1774 року отримує сан священика. Стає капеланом мадам Софі — тітки Людовика XVI, а потім генеральним вікарієм у Шартре. Став відомим завдяки брошурі «Essai sur les privilèges» («Есе про привілеї», 1788) і памфлеті «Qu'est ce que le tiers-état?» («Що таке третій стан?», 1789). Бере активну участь у [[Французька революція|Французькій революції]].

 

 

Відмовляється від запропонованої йому посади єпископа (1791). Вибраний у конвент. В 1793 віддає голос за страту короля.

Після падіння [[Робесп'єр]]а член [[Комітет громадського порятунку|Комітету громадського порятунку]]. У період з 20 квітня по 4 травня 1795 обіймав посаду голови Конвенту. Від складання конституції III року Сієс відмовився. Відмовляється від вступу в Директорію та посади міністра закордонних справ. Вибраний до Ради п'ятисот (нижньої палати французького законодавчого зібрання), в 1797 стає головою ради.

 

 

1799 року повертається у Францію і стає директором. Підтримує [[Наполеон Бонапарт|Наполеона Бонапарта]] в перевороті 18 брюмера. Стає одним з [[Французький консулат|3 консулів]].

== Французька академія ==

 

 

== Масонство ==