Відьма: відмінності між версіями

Відьма&nbsp;— один із персонажів [[Символіка української демонології|української демонології]]. Її опис і характеристика досить детально представлені в етнографічній літературі. В українській демонології відьма символізує не лише абстрактне зло; інколи вона може виступати символом смертоносної виразки або навіть смерті, і в цьому руслі її дії подібні до [[вампір]]ських<ref>Українці: народні вірування, повір'я, демонологія.&nbsp;— К.,1992.&nbsp;— С.432</ref>. «Бліде зморшкувате обличчя, крючкуватий ніс, що ловить всілякі запахи, великі пожадливі губи, кожне око по п'ятаку, нерухомі повіки, які не може поворухнути навіть спрямований в очі сонячний промінь&nbsp;— ось портрет нечестивої істоти в образі жінки, без участі якої не обходилось жодне недобре діло на землі»<ref>Народини.&nbsp;— С.127</ref>.

 

<!--Недаремно [[етимологія|етимологи]] пов'язують походження слова відьма з давньоруським іменником ''вhдь''&nbsp;— «''знання''»: слово відьма спочатку вживалося в значенні «та, що все знає», звідки розвинулося подальше «[[ворожка]]», а пізніше&nbsp;— «зла, сварлива жінка». Розпізнати відьму серед людей дуже складно: вона може бути старою і молодою, перевтілюватися у різні образи.-->