Вікіпедія

Порошенко Петро Олексійович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
на СО було питання по олігарху, яким dw його називає.
нема посади головна бухгалтерка
Мітка: Скасування
Рядок 59:
'''Петро́ Олексі́йович Пороше́нко''' ({{нар}} {{ДН|26|9|1965}}; [[Болград]]) — український політик, підприємець, п'ятий [[президент України]] ([[7 червня]] [[2014]] — [[20 травня]] [[2019]]). [[Кандидат юридичних наук]] ([[2002]], [[Національний університет «Одеська юридична академія»|Одеська юридична академія]]). [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України III скликання|3]], [[Верховна Рада України IV скликання|4]], [[Верховна Рада України V скликання|5]], [[Верховна Рада України VII скликання|7]] та [[Верховна Рада України IX скликання|9]] скликань ([[1998]]—[[2014]], [[2019]]). Працював [[Міністерство закордонних справ України|міністром закордонних справ]] (2009—2010) і [[Список міністрів економіки України|торгівлі]] ([[2012]]). Був членом Ради [[Національний банк України|Національного банку України]] ([[2007]]—[[2014]]). За час президентства призупинив [[Війна на сході України|активну російську агресію на сході України]], добився [[Зовнішня політика Петра Порошенка|зовнішньополітичної підтримки України]] державами Заходу. При ньому Україна отримала [[Безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом|безвізовий режим з ЄС]] ([[2017]]). Сприяв [[Надання автокефалії православній церкві України|наданню автокефалії Українській православній церкві]] ([[2018]]—[[2019]]). Ініціював реформи в армії, освіті, медицині, сферах державного управління тощо. Після [[Інцидент у Керченській протоці|Чорноморського інциденту]] тимчасово запровадив [[Воєнний стан в Україні 2018 року|воєнний стан]] ([[2018]]).
 
Частково власникє власником кондитерської корпорації «[[Рошен]]»<ref>[https://nv.ua/ukr/biz/markets/poroshenko-roshen-poroshenko-perepisuye-biznes-na-starshogo-sina-novini-ukrajini-50052104.html У Roshen підтвердили, що Порошенко переоформлює кондитерський бізнес на сина Олексія]</ref>, кількох автомобільних і автобусних заводів, інформаційного [[5 канал|П'ятого каналу]] тощо. Один із найбагатших людей країни. Лауреат [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Премії України в галузі науки й техніки]], [[заслужений економіст України]].
 
== Життєпис ==
 
=== Родовід ===
Рід Порошенків документально фіксуютьфіксується ув переписі 1835 року в [[Саф'яни (село)|Саф'янах]] [[Ізмаїльський повіт|Ізмаїльського повіту]] [[Бессарабська губернія|Бесарабської губернії]]. Родина віднесена до громади українських [[Міщанство|міщан]].<ref>{{Cite web|url=https://www.familysearch.org/ark:/61903/3:1:3QS7-993Y-YHG4?i=156&cc=1985804&cat=1172784|title=Молдова перепись подушного налога (ревизские сказки) и переписи населения (1796-1917)|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Рід мешкав на землях [[Усть-Дунайське буджацьке козацьке військо|Усть-Дунайського буджацького козацького війська]].
 
=== Дитинство ===
[[Файл:Bulgarian high school 02.jpg|thumb|left|212x212px|Школа у Болграді, де навчався Порошенко]]
Народився [[26 вересня]] [[1965]] року в Болграді Одеської області. Батько [[Порошенко Олексій Іванович|Олексій Порошенко]] (1936—2020) на той час працював з міською сільгосптехнікою, мати Порошенко Євгенія Сергіївна (1937—2004)&nbsp;— головноюголовним бухгалтеркоюбухгалтером в управлінні сільського господарства.<ref name="дит"/>
 
Згодом родина переїхала до молдовського міста [[Бендери]]. У школі Порошенко займався [[дзюдо]], здобував нагороди на змаганнях; [[Спортивні звання|кандидат у майстри спорту]].<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/досьє-кандидата-13-фактів-про-петра-порошенка/29783668.html Досьє кандидата. 13 фактів про Петра Порошенка]</ref> У Бендерах закінчив середню школу.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=f3dgWaZjD3k#t=237 Сюжет ТСН про ранні роки Порошенка]</ref>
Рядок 77:
[[1989]]&nbsp;— після семи років навчання з відзнакою закінчив [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|факультет міжнародних відносин та міжнародного права]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КНУ ім. Шевченка]] за спеціальністю ''міжнародні економічні відносини'', продовжив навчання в аспірантурі. До [[1992]] навчався в аспірантурі та працював асистентом кафедри міжнародних економічних відносин Київського університету.<ref name="president.gov.ua"/>
 
У [[2002]] року захистив в [[Національний університет «Одеська юридична академія»|Одеській юридичній академії]] кандидатську дисертацію зана темоютему ''«Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні»''.<ref>{{Cite web|url=http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/1345|title=Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні &#91;автореф. дис. ... канд. юрид. наук&#93;|last=Порошенко|first=Петро Олексійович|date=2002|website=eNUOLAIR-репозитарій (архів) Національного університету "Одеська юридична академія"|publisher=[[Національний університет «Одеська юридична академія»]]|place=Одеса|accessdate=2015-11-09}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://portnov.com.ua/wp-content/uploads/2015/09/image012111.pdf|title=Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні &#91;дис. ... канд. юрид. наук&#93;|last=Порошенко|first=Петро Олексійович|date=2001|via=Андрій ПОРТНОВ &#124; офіційний сайт|publisher=Одеська національна юридична академія|place=Київ|format=PDF|accessdate=2015-11-09}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/andrey.portnov.ua/photos/a.1463163547268619.1073741829.1458027307782243/1607709429480696/|title=&#91;По следам президентских инициатив...&#93;|last=Портнов|first=Андрей|author-link=Портнов Андрій Володимирович (політик)|date=2015-09-08|website=[[Facebook]]|language=ru|accessdate=2015-11-09}}</ref> Автор монографій ''«Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин»'' та низки наукових публікацій. Співавтор підручника ''«Сучасні міжнародні економічні відносини»''.
 
Володіє [[Українська мова|українською]], [[Російська мова|російською]], [[Англійська мова|англійською]] й [[Румунська мова|румунською]] ([[Молдовська мова|молдовською]])<ref>http://vinnitsaok.com.ua/2014/05/19/183889</ref> мовами.
Рядок 84:
У 1990—1991 почав працювати в приватному секторі, зокрема заступником генерального директора Об'єднання малих підприємств та підприємців «Республіка». Згодом очолив АТ «Біржовий дім „Україна“», яким керував до 1993 року.
 
Здобувши вищу освіту, Порошенко розпочав власний бізнес з продажу какао-бобів. У [[1990-ті]] роки він придбав кілька [[Солодощі|кондитерських]] підприємств. Потім об'єднав їх у групу «[[Рошен]]», що згодом стала найбільшим виробником кондитерських виробів в Україні. ДоУ групигрупу входять фабрики й комбінати в Україні й [[Литва|Литві]]. Підприємства кондитерської промисловості принесли Порошенкові великі прибутки й прізвисько «шоколадний король».<ref>{{cite web|url=http://korrespondent.net/worldabus/130121-the-times-gorkij-privkus-oranzhevoj-revolyucii-shokoladnogo-korolya-obvinyayut-v-korrupcii|title=The Times: Горький привкус «оранжевой революции»: «шоколадного короля» обвиняют в коррупции|date=7 сентября 2005|accessdate=2011-11-27|archiveurl=https://www.webcitation.org/687QMRDQo?url=http://korrespondent.net/worldabus/130121-the-times-gorkij-privkus-oranzhevoj-revolyucii-shokoladnogo-korolya-obvinyayut-v-korrupcii|archivedate=2012-06-02|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://zn.ua/POLITICS/ukraina_partiynaya_chast_ii_nasha_ukrayina-27329.html|title=Украина партийная. Часть II. «Наша Україна»|author=С. Рахманин, Ю. Мостовая|date=16 февраля 2002|work=[[Дзеркало тижня. Україна|Зеркало недели]]|accessdate=2011-11-27|archiveurl=https://www.webcitation.org/687QL4JSp?url=http://zn.ua/POLITICS/ukraina_partiynaya_chast_ii_nasha_ukrayina-27329.html|archivedate=2012-06-02|deadurl=yes}}</ref>
 
У 1993—1998 працював генеральним директором [[Група «Укрпромінвест»|Українського промислово-інвестиційного концерну]].<ref name="president.gov.ua"/>
Рядок 90:
Був власником ліквідованого [[2012]] року [[Група «Укрпромінвест»|концерну «Укрпромінвест»]].<ref name="скццу">[http://forbes.ua/magazine/forbes/1350288-chto-postroil-poroshenko Что построил Порошенко] {{ref-ru}}</ref>
 
Бізнес Порошенка також включає в себе «[[Укрпромінвест-Агро]]», телеканал «[[5 канал]]» і низку інших підприємств. Раніше важливою складовою бізнесу Порошенка була також [[Богдан (корпорація)|автомобільна корпорація «Богдан»]], але 2009 року контрольну частку корпорації придбав його тодішній партнер [[Гладковський Олег Володимирович|Олег Свинарчук]].<ref>[http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/03/29/299449 Порошенко більше не власник «Богдана», але Roshen поки продавати не збирається. Finance.ua]</ref> Порошенкові також належать підприємства з виробництва скла іта крохмалю, страхова компанія іта [[Міжнародний інвестиційний банк]].<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/05/150521_poroshenko_business_anniversary_sd Рік бізнесу президента Порошенка]</ref>
 
Під час передвиборчої президентської кампанії Порошенко обіцяв, ставши президентом, продати всі активи (окрім «5 каналу»),<ref name="пр8">[http://www.slovoidilo.ua/news/3019/2014-06-04/poroshenko-rasshiryaet-biznes-kotoryj-obecshal-prodat.html Порошенко розширює бізнес, який обіцяв продати]</ref> включно з групою «Рошен», [[Міжнародний інвестиційний банк|Міжнародним інвестиційним банком]] (9,92&nbsp;% особисто і 50,08&nbsp;% через його ж [[Прайм Ессетс Кепітал]]).<ref name="вак7">[http://minprom.ua/articles/167144.html Банк Порошенко растет в 10 раз быстрее] {{ref-ru}}</ref> Активи останнього з початку 2014 року виросли майже на 50&nbsp;% до 2,5&nbsp;млрд грн<ref name="рп8">[http://censor.net.ua/news/307454/bank_poroshenko_s_nachala_goda_uvelichil_aktivy_pochti_na_50 Банк Порошенко с начала года увеличил активы почти на 50&nbsp;%] {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 98:
13 березня 2015 року Порошенко заявив про залучення до продажу активів компанії [[Ротшильди|Rothschild]], з якою було укладено угоду, згідно з якою він не має права втручатися в процес продажу, бо вони отримали всі повноваження<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/13/7061446/ Порошенко звинуватив російську владу в тому, що досі не продав Roshen]</ref>.
[[Файл:Предки Петра Порошенка.jpg|міні|292x292пкс|Перша згадка про Порошенків у [[Ревізькі казки|ревізькій казці]] 1836 року [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]]. Рід віднесений до української [[Громада (значення)|громади]].]]
За твердженням представників «Рошену», 24 квітня 2015 року слідчий комітет [[Росія|РФ]] наклав арешт на майно ВАТ «Липецька кондитерська фабрика «Рошен„Рошен“». Компанію позбавили права розпоряджатися цим майном до 13 вересня 2015 року<ref>[http://economics.unian.ua/agro/1072717-u-rosiji-zaareshtuvali-mayno-lipetskoji-fabriki-roshen.html У Росії заарештували майно Липецької фабрики Roshen]</ref>. Рошен стверджує, що через це Порошенко так і не продав указану фабрику<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2015/04/30/540843/ «Рошен» пояснив, що заважає продати Липецьку фабрику]</ref>. На початку 2017 року топменеджмент «Рошена» прийняв рішення закрити Липецьку кондитерську фабрику. 1 квітня 2017 року вона припинила свою роботу<ref>[https://www.slovoidilo.ua/2017/04/26/novyna/biznes/lypeczka-fabryka-roshen-oficzijno-zayavyla-pro-zakryttya]</ref>. 19 червня 2017 року завершено консервацію Липецької фабрики «Рошен»<ref>[http://glavcom.ua/news/lipecka-fabrika-roshen-povnistyu-zavershila-konservaciyu-421342.html]</ref>.
 
[[3 серпня]] Порошенко заявив, що його бізнесом керують західні інвестиційні компанії, пояснюючи, що для заможних людей нормально займатись політикою<ref>[http://www.epravda.com.ua/rus/news/2015/08/3/553578/ Порошенко рассказал, кто управляет его бизнесом]</ref>.
Рядок 134:
У травні 2000-го створив фракцію [[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|Солідарність]], згодом&nbsp;— однойменну партію. Остання восени того року ввійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (згодом&nbsp;— [[Партія регіонів]]). Порошенко став співголовою утвореної партії, у березні [[2001]] року&nbsp;— заступником голови, через пів року залишив партію.
 
У грудні [[2001]] партія «Солідарність» увійшла доу виборчоговиборчий [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|блокублок Ющенка «Наша Україна»]], а Порошенко став керівником виборчого штабу. Після парламентських виборів [[2002]] року опозиційний [[блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|блок Ющенка «Наша Україна»]] вперше одержав понад 25&nbsp;% голосів виборців. За списком «Нашої України» Порошенко у [[2002]] і [[2006]] роках обирався народним депутатом. Очолював парламентські комітети з питань бюджету ([[2002]]—[[2005]]) та фінансів ([[2006]]—[[2007]]).
 
З липня [[2004]]&nbsp;— заступник керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії [[Наша Україна]]&nbsp;— в її керівництві.
Рядок 160:
Після [[Євромайдан|лютневих подій]] [[2014]] року (усунення від влади Януковича) відмовився ввійти в [[Перший уряд Арсенія Яценюка|уряд Арсенія Яценюка]]. У контексті [[Анексія Криму Росією (2014)|Кримської кризи]] здійснив робочу поїздку до Криму.<ref>Для вирішення конфлікту в Криму парламент делегував Петра Порошенка для врегулювання кризи на півострові.</ref><ref>[http://glavcom.ua/articles/17868.html Олександр Кузьмук: Вводити надзвичайний стан недоцільно]</ref>
 
В березні 2014 року у Відні відбулась зустріч Фірташа, Кличка іта Порошенка.<ref name="ншгш">[http://news.liga.net/news/politics/1720611-poroshenko_podtverdil_svoyu_vstrechu_s_firtashem_v_vene.htm Порошенко подтвердил свою встречу с Фирташем в Вене] {{ref-ru}}</ref> Сам Порошенко ще 12 травня 2014 року підтвердив факт зустрічі з Фірташем. Також він заявив, що бачив Фірташа лише двічі у житті.<ref>[http://news.liga.net/news/politics/1720611-poroshenko_podtverdil_svoyu_vstrechu_s_firtashem_v_vene.htm Порошенко подтвердил свою встречу с Фирташем в Вене]</ref> У липні 2017 року Антимонопольний комітет оштрафував Фірташа на 10&nbsp;% від доходів холдингу Ostchem.<ref>[http://expres.ua/news/2017/06/29/249788-yuliya-tymoshenko-potay-zustrichalasya-dmytrom-firtashem]</ref>
 
== Президентство ==
Рядок 184:
Україна добилася, щоб її західні партнери прийняли трактування Києва, згідно з яким реалізації політичних пунктів Мінських угод має передувати виконання всіх безпекових вимог. Під час зустрічі із Путіним у травні 2017 року Ангела Меркель прямо вимагала від лідера Кремля припинити війну на території України. Вона поставила умову: політичні питання Донбасу можна вирішувати лише після закінчення гарячої фази бойових дій.<ref>[http://zik.ua/news/2017/05/03/merkel_zrobyla_te_chogo_ukrainski_dyplomaty_domagalysya_try_roky__chornovil_1089921]</ref>
 
На брифінгу з президентом України Петром Порошенком у Парижі президент Франції Еммануель Макрон указаввказав на агресію Росії на Донбасі: «Агресія виходить з Росії, тобто агресорагресором є не Україна. Також ми визнаємо, що анексія Криму незаконнає незаконною, значить, ми всі знаємо, хто розв'язав війну і хто створив цю ситуацію і в якій ситуації ми перебуваємознаходимося».<ref>[http://wz.lviv.ua/world/201946-poroshenko-ide-do-frantsii]</ref>
 
18 січня 2018 року Верховна Рада України прийняла президентський законопроєкт [[Закон про забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях|«Про деокупацію Донбасу»]], де Росія офіційно визнається державою-агресором і фіксується окупація частини України Російською Федерацією. 22 січня під час виступу з нагоди Дня Соборності України Президент Порошенко зазначив, що цей закон не суперечить мінським домовленостям і зазначив: «Агресору не подобається, коли його називають агресором. На злодії шапка горить і він хоче уникнути міжнародної відповідальності за свої злочини»<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/poroshenko-podpishet-zakon-reintegratsii-1516617429.html Порошенко підпише закон про реінтеграцію Донбасу, щойно він надійде із Ради]</ref>. 20 лютого закон був підписаний Петром Порошенком<ref>[https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/poroshenko-pidpisav-zakon-pro-reintehratsiju-donbasu-2453059.html Порошенко підписав закон про реінтеграцію Донбасу]</ref>.
Рядок 253:
Проєкт передбачав можливість спеціального порядку здійснення [[Місцеве самоврядування в Україні|місцевого самоврядування]] в [[Окремі райони Донецької та Луганської областей|окремих одиницях Донецької та Луганської областей]].<ref>[http://www.unian.ua/politics/1095762-proekt-zmin-do-konstitutsiji-ne-peredbachae-osoblivogo-statusu-donbasu-poroshenko.html Проект змін до Конституції не передбачає особливого статусу Донбасу&nbsp;— Порошенко]</ref><ref>[http://www.rbc.ua/rus/news/poroshenko-nadeetsya-budet-povodov-rospuska-1435760427.html Порошенко надеется, что не будет иметь поводов для роспуска местных советов]</ref> Порошенко заявив, що для нагляду за додержанням законів будуть призначатися префекти, які не матимуть повноважень втручатися в управління й фінансові потоки.<ref>[http://www.5.ua/polityka/Prefekty-matymut-pravo-vidminiaty-rishennia-orhaniv-samovriaduvannia--Prezydent-85909.html Префекти матимуть право відміняти рішення органів самоврядування&nbsp;— Президент]</ref>
 
УВ першому читанні зміни до Конституції підтримали 265 депутатів<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/08/31/7079619/ РАДА ПРИЙНЯЛА ЗМІНИ В КОНСТИТУЦІЮ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ]</ref>. 9 вересня на засіданні Ради регіонів Порошенко заявив, що внесення змін до Конституції залежатимуть від виконання [[Мінський протокол|мінських угод]] і у випадку введення воєнного стану Конституція не змінюватиметься.<ref>[http://www.dsnews.ua/politics/poroshenko-dopustil-peresmotr-izmeneniy-v-konstitutsii-v-09092015145000 Порошенко допустил пересмотр изменений в Конституцию по децентрализации при одном условии]</ref> Однак, адмінреформа децентралізації продовжилася.
 
28 серпня 2016 року ву семи [[Список об'єднаних територіальних громад України|об'єднаних громадах]] пройшли перші вибори місцевих голів та депутатів<ref>[http://decentralization.gov.ua/news/item/id/3164 28 серпня у семи об'єднаних громадах пройдуть перші вибори місцевих голів та депутатів]</ref><ref>[http://tsn.ua/politika/istorichna-podiya-startuvali-pershi-vibori-u-semi-ob-yednanih-gromadah-735313.html ІСТОРИЧНА ПОДІЯ. СТАРТУВАЛИ ПЕРШІ ВИБОРИ У СЕМИ ОБ'ЄДНАНИХ ГРОМАДАХ]</ref>, 18 грудня вибори відбулись у 144 територіальних об'єднаних громадах. На них обиралися сільські голови, селищні голови, міські голови та старости.<ref>[https://www.oporaua.org/novyny/43880-18-hrudnia-den-holosuvannia-na-pershykh-mistsevykh-vyborakh-v-obiednanykh-terytorialnykh-hromadakh-22-rehioniv-ukrainy 18 грудня&nbsp;— день голосування на перших місцевих виборах в об'єднаних територіальних громадах 22 регіонів України]</ref>
 
Станом на червень 2017 року було об'єднано 413 громад, а децентралізація була найбільш успішною реформою в Україні. За даними експертів Асоціації міст України у 2017 році кількість дотаційних місцевих бюджетів знизилася завдяки децентралізації на 24&nbsp;%, а кількість бюджетів-донорів зросла на 12,5&nbsp;%. Такі висновки підтверджуються даними Мінрегіону України, згідно з якими доходи до місцевих бюджетів за 2015 рік становили 99,8&nbsp;млрд грн. У 2016 році ця цифра становила 144&nbsp;млрд грн.<ref>[http://www.nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2781:vpliv-detsentralizatsiji-na-posilennya-platospromozhnosti-mistsevikh-byudzhetiv&catid=8&Itemid=350]</ref>
 
18 червня 2018 року пообіцяв, що поки буде при владі не допустить ревізії курсу на децентралізацію, бо вона відповідає інтересам усіх українців. У січні-травні 2018 року надходження до загального фонду місцевих бюджетів збільшилась на 24&nbsp;% порівняноу порівнянні з аналогічним періодом минулого року<ref>[http://gordonua.com/ukr/news/politics/-poroshenko-zajaviv-shcho-ne-dopustit-reviziji-kursu-na-detsentralizatsiju-251395.html Порошенко заявив, що не допустить ревізії курсу на децентралізацію]</ref>. Крім того, Порошенко заявив, що «децентралізація на багато років стала дуже ефективним щепленням від федералізації»<ref>[https://24tv.ua/poroshenko_zrobiv_tverdu_zayavu_pro_detsentralizatsiyu_v_ukrayini_n985481 Порошенко зробив тверду заяву про децентралізацію в Україні]</ref>.
 
==== Реформування армії ====
Рядок 272:
6 червня 2016 року Петро Порошенко підписав указ про введення в дію рішення РНБО «Про [[стратегічний оборонний бюлетень України]]»&nbsp;— Державну програму розвитку [[Збройні сили України|ЗСУ]], дорожню карту оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах НАТО<ref>[http://www.president.gov.ua/news/prezident-zatverdiv-strategichnij-oboronnij-byuleten-ukrayin-37309 Президент затвердив Стратегічний оборонний бюлетень України]</ref>. 26 липня підписав закон, яким було завершено процес створення [[Сили спеціальних операцій Збройних сил України|Сил спеціальних операцій ЗСУ]].<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/26/7115935/ Порошенко дав старт Силам спеціальних операцій ЗСУ]</ref> 2016 зарплати військовослужбовців було підвищено втричі.<ref>[https://www.slovoidilo.ua/2016/01/22/infografika/suspilstvo/sluzhyty-po-novomu-yak-zminylysya-zarplaty-vijskovosluzhbovcziv-zsu Служити по-новому: як змінилися зарплати військовослужбовців ЗСУ]</ref> 6 вересня Порошенко повідомив, що українська армія вже на 75&nbsp;% контрактна,<ref>[http://espreso.tv/news/2016/09/06/armiya_ukrayiny_kontraktna_na_75_poroshenko Армія України контрактна на 75&nbsp;%,&nbsp;— Порошенко]</ref> а 15 грудня заявив, що [[Хвилі мобілізації в Україні (2014—2015)|мобілізація в Україні]] зупинена і на фронті лише воїни-контрактники.<ref>[https://www.slovoidilo.ua/2016/12/14/novyna/bezpeka/poroshenko-zayavyv-pro-prypynennya-mobilizacziyi Порошенко заявив про припинення мобілізації]</ref>
 
31 грудня 2016 року заявив, що у 2016 рокуроці в ЗСУ було укладено контракти із 70 тис. осіб.<ref>[http://tyzhden.ua/News/182236 На контрактну службу в ЗСУ в 2016 році прийшли 70 тис. осіб&nbsp;— Порошенко]</ref> Повний перехід на контрактну службу планується завершити до 2020 року, набравши 250 тисяч воїнів.<ref>[http://7dniv.info/society/84876-v-ukraiin-do-vyska-planuiut-zabrati-250-tisiach-osb.html В Україні до війська планують забрати 250 тисяч осіб Більше новин читайте за посиланням&nbsp;— 7dniv.info]</ref><ref>[http://zik.ua/news/2016/12/28/u_minoborony_planuyut_povnistyu_pereyty_na_kontraktnu_armiyu_do_2020_roku_1017291 У Міноборони планують повністю перейти на контрактну армію до 2020 року]</ref>
 
23 березня 2017 року Президент Порошенко ввів у дію рішення [[Рада національної безпеки і оборони України|РНБО]] про державну програму розвитку ЗСУ до 2020 року<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3830309-poroshenko-zatverdyv-prohramu-rozvytku-zsu-do-2020-roku Порошенко затвердив програму розвитку ЗСУ до 2020 року]</ref><ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/poroshenko-podpisal-ukaz-gosprogramme-razvitiya-1490229829.html Порошенко підписав указ про Держпрограму розвитку ЗСУ до 2020 року]</ref>.
Рядок 288:
[[Файл:Working visit of the President of Ukraine Petro Poroshenko to the Turkish Republic (2019-01-05) 27.jpg|міні|праворуч|Митрополит [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфаній]], патріарх Варфоломій та Президент Порошенко. 5 січня 2019]]
 
9 квітня 2018 року Президент Порошенко знову зустрівся зіз Варфоломієм у його офіційній резиденції. УжеВже 17 квітня Порошенко офіційно звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія І з проханням «надати томос про автокефалію українській помісній православній церкві». 19 квітня того ж року депутати Верховної Ради підтримали постанову про підтримку звернення президента до вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу на автокефалію православної церкви в Україні. Під час свого виступу ву парламенті П. Порошенко наголосив, що отримання автокефалії православною церквою в Україні не означатиме, що вона стане державною. Він відзначив, що отримав відповідне звернення від Української православної церкви Київського патріархату та від Української Автокефальної православної церкви й підкреслив, що ця церква буде незалежною від Москви.<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/features-43819596 «У Бога теля з'їли»: Порошенко переконав голосувати за помісну церкву]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29176568.html Рада схвалила звернення до патріарха Варфоломія про автокефалію української церкви]</ref> У жовтні 2018 року на Порошенка подавали до суду через це звернення як таке, що було поза компетенцією Президента України щодо втручання у діяльність релігійних організацій, але у березні 2019 року суд відхилив позов.<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2667751-sud-vidmovivsa-viznati-nezakonnim-zvernenna-porosenka-do-varfolomia-sodo-tomosu.html |назва=Суд відмовився визнати незаконним звернення Порошенка до Варфоломія щодо Томосу |автор= |дата=26 березня 2019 |веб-сайт=Укрінформ |видавець= |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=26 квітня 2019}}</ref>
 
15 грудня у Києві відбувся [[Об'єднавчий собор українських православних церков|об'єднавчий собор Української помісної православної церкви]], на якому був присутній Порошенко.<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/obedinitelnyy-sobor-onlayn-translyatsiya-1544806423.html Об'єднавчий собор: головне]</ref> Результатом об'єднавчого собору стало утворення автокефальної православної церкви на території України&nbsp;— [[Православна церква України|Православної церкви України]]. 5 січня 2019 року патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію об'єднаної Православної церкви України. У неділю, 6 січня Вселенський патріарх у Стамбулі передав [[Томос]] Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію. У храмі був присутній Петро Порошенко разом з українською делегацією.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2019/01/6/7203088/ Варфоломій вручив Епіфанію томос про автокефалію]</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Порошенко_Петро_Олексійович