Дворічна: відмінності між версіями

| назва = Дворічна

| прапор =

| зображення =

| зображення_розмір =

| lon_deg = 37 | lon_min = 40 | lon_sec = 20

| ref-area =

| фізична р =

| залізниця р =

| фізична о =

| ref-фізична о =

| голова = Магомедов Фархад Ашуралійович

 

== Географічне розташування ==

Селище міського типу ''Дворічна'' знаходиться на правому березі річки [[Оскіл]] в місці впадання в неї річок [[Верхня Дворічна]] і [[Нижня Дворічна]]. Річка [[Нижня Дворічна]] ділить селище на дві частини, є міст. На протилежному березі річки [[Оскіл]] розташовані селище [[Дворічне (Україна)|Дворічне]] і село [[Гряниківка]]. Навколо селища невеликі лісові масиви (сосна). На відстані 4 км розташована залізнична станція [[Дворічна (станція)|Дворічна]]. Через селище проходить автомобільна дорога {{Автошлях Р|79}}.

 

 

== Транспорт ==

Доїхати до Дворічної можна автобусом з [[Харків|Харкова]] (через [[Куп'янськ]]) або потягом («Харків-Тополі»).

 

Однією з характерних рис Дворічанщини є те, що протягом свого існування вона знаходилася на географічній і історичній межі держав і народів, про що свідчать окремі стоянки [[Кам'яна доба|кам'яної доби]] та археологічні знахідки. В IV-І тис. до нашої ери на цій землі сходилися кордони племен ямно-гребенчатої, середньостоговскої і трипільської культур. З другої половини III тисячоріччя до нашої ери й до XV сторіччя нашої ери представники Донецької групи ямної культури граничили й асимілювалися з племенами катакомбної культури. У V сторіччі до нашої ери землі на заході від річки Оскіл належали праслов'янам — осколотам. Тут проживали скіфи, сармати, болгари, угри, хазари, русичі, половці. Після навали монголо-татар у XIII сторіччі цей край тривалий час залишався малозаселеним, тому його називали Диким Полем.

Дворічна виникла на території Дикого Поля між річками Оскіл і Дворічна в 1660 році з метою захисту населення від набігів татар. У перші десятиліття свого існування поселення виконувало роль одного з прикордонних форпостів (наприкінці XVII століття воно мало назву Полкова Дворічна), а після ліквідації Полкового устрою Дворічна стала військовою слободою.

 

У 1923 році на території Дворічанської волості були утворені Дворічанський і Вільшанський райони, що входили до складу Куп'янського повіту.

 

[[1942]] року тут відбувалися запеклі бої під час німецького наступу на куп'янському напрямку. 22 червня війська [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західного фронту]] залишили районний центр і залізничну станцію Дворічна. У роки Великої Вітчизняної війни тільки з 23 червня по 31 грудня 1941 року до складу діючої армії з району було призвано 5742 місцевих жителя. А після звільнення Дворічної у 1943 році до лав Радянської Армії було призвано ще 3000 чоловік. Біля двохсот дворічан брали участь у партизанському русі.

 

== Примітки ==

 

== Посилання ==

{{Дворічанський район}}

{{Населені пункти Харківської області}}

 

[[Категорія:Селища міського типу Харківської області]]

[[Категорія:Районні центри Харківської області]]