Кора вивітрювання: відмінності між версіями

'''Кора вивітрювання'''  — це товща [[Материнська порода|материнських порід]] верхньої частини [[Літосфера|літосфери]] (магматичних, метоморфічних чи осадових), перетворених у [[континент]]альних умовах різними агентами(чинниками) [[вивітрювання]]. Від корінних порід відрізняється пухкою структурою та хімічним складом. Формування кори вивітрювання відбувалося в усі [[геологічні періоди]], її наявність свідчить про континентальне вивітрювання території.

Кора вивітрювання характеризується [[Вертикальна зональність|вертикальною зональністю]]  — у верхній частині породи найбільш розкладені, містять [[гідроксиди]] алюмінію, заліза, кремнію. Ця частина кори називається латеридною. Наступна [[каолінова зона]] містить гідроксиди заліза. Третя, [[гідрослюдисто-монтморилонітова-бейделітова зона]], пов'зана з розкладанням магматичних порід. Нижче лежать породи, що не зазнали вивітрювання. В основі кори вивітрювання часто знаходяться гіпсові та [[вапняк]]ові стяження, у верхній частині кори  — нагромадження гідрослюд, [[монтморилоніт]]ів.

'''КОРА ВИВІТРЮВАННЯ''', ({{lang-ru|кора выветривания}}, {{lang-en|crust of weathering, mantle of waste}}; {{lang-de|Verwitterungsdecke f, Verwitterungskruste f, Verwitterungsrinde f}}) – — комплекс [[гірські породи|гірських порід]], що утворюються на поверхні Землі внаслідок дії на [[корінні породи]] сонячної радіації, механічного та хімічного впливу води, повітря й живих організмів. За категорією залягання виділяють площинні, лінійні та мішані кори вивітрювання. Товщина кори вивітрювання - — від кількох до 100  м і більше. У геол. історії Землі існувало декілька епох формування потужної К.в.: докембрійська, верхньопалео-зойська, тріас-юрська, крейдо-палеогенова, пліоцен-четвертинна. Релікти цих древніх К.в. зберігаються під товщею осадових відкладів або виходять на денну поверхню. Після свого утворення К.в. нерідко зазнавали повторних процесів обілення, [[каолінізація|каолінізації]], [[шамозитизація|шамозитизації]], [[піритизація|піритизації]], [[карбонатизація|карбонатизації]], [[оглеїння]], [[засолення]] і  т. д.

З древніми К.в. пов'язане утворення ряду корисних копалин. Бл. 1/3 всіх хім. елементів досягає в К.в. підвищених концентрацій, що мають практичне значення. У К.в. утворюються родовища руд алюмінію, заліза, марганцю, нікелю, кобальту, урану, рідкісних елементів, барію, неметалічних корисних копалин, таких, як каоліни, вогнетривкі глини, магнезити та ін. З К.в. пов'язане утворення розсипів золота, платини, каситериту, титаномагнетиту, циркону, монациту, дорогоцінних каменів та ін.