Тривалості (музика): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Yakudza (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування Oleh420 (обговорення) до зробленого A1Cafel Мітка: Відкіт |
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Но́тні трива́лості''' — [[музика|музичний]] [[термін]], що позначає тривалість [[звук музичний|музичного звуку]] або [[пауза|паузи]]. Тривалість звуку може вимірюватись в абсолютних (в [[секунда]]х і долях секунди) та у відносних одиницях. В музичній практиці застосовується шкала відносних нотних тривалостей, заснована на послідовному поділі основної нотної тривалості — ''цілої ноти'' на два. Відповідно до цієї шкали нотні тривалості позначаються наступним чином:
=== Основні нотні тривалості ===
{|width=70 % cellspacing=0 border=1
!bgcolor=#CCFFBB|Тривалість ||bgcolor=#CCFFBB| Нота ||bgcolor=#CCFFBB| Пауза ||bgcolor=#CCFFBB| Значення
Рядок 24:
|}
=== Інші нотні тривалості ===
[[Файл:нота з крапками.JPG|thumb|90px|Половинка з крапкою]]
Окрім того використовують нотні тривалості «з крапкою» ({{lang-en|dotted}}), «з двома крапками», та, рідко, «з трьома крапками», в яких крапка означає подовження нотної тривалості на половину її довжини, наприклад половинна нота з двома крапками буде дорівнювати половинній, четвертній та восьмій разом (тобто <math>\ 1/2 + 1/4 + 1/8 = 7/8</math>)
В окремих випадках тривалість ноти може бути також подовжена [[ліга (музика)|лігою]]. Наприклад половинна нота, залігована з іншою половинною нотою фактично дорівнюватиме цілій ноті.
Застосовуються також т. зв. [[особливі види ритмічного поділу]] (англійський термін ''tuplet'' не має точного відповідника в українській мові), при яких поділ ритмічних тривалостей не збігається з основним їх поділом.
До такого виду поділу належать:
Рядок 40:
і т. д.
=== Нотні тривалості в MIDI ===
В [[MIDI]] окрім традиційний нотних тривалостей, застосовується специфічна нотна тривалість — тік (''tick''), яка є найменшою можливою тривалістю в MIDI-секвенції. Сучасні секвенцери дозволяють встановити кількість тіків в чвертній ноті (''ticks per quater-note'') від 48 до 960, найчастіше вживаними значеннями є 120 та 360 тіків на чвертну ноту. Чим більша кількість тіків в чвертній ноті, тим точніше можна запрограмувати в міді-секвенції артикуляційні та агогічні нюанси.
=== Історичний нарис ===
Вже в [[Мензуральна нотація|мензуральній нотації]] ([[13 століття]]) тривалість позначалася різним зображенням нот і пауз. Вказівки «пропорції» могли збільшувати або зменшувати в певне число разів власне значення всіх нот.
Рядок 50:
Сучасна, тактова нотація почала формуватись з [[17 століття]], коли ноти стали вказувати лише відносну тривалість (половину, чверть, восьму і т. д. від цілої ноти), реальне значення якої залежало від [[темп]]у.
=== Відносні і абсолютні тривалості ===
Реальне значення будь-якої тривалості залежить від [[темп]]у, в якому вони відтворюються. Якщо в позначенні темпу вказується, наприклад, кількість четвертних на хвилину Т, то абсолютна тривалість t четвертної ноти дорівнюватиме <math>\ t = 60/T </math> секунд. Таким чином, наприклад шістнадцятка в темпі ''Allegro'' (ɹ = 120) дорівнюватиме 0,125 секунди.
Слід зазначити, що в реальному музичному виконавстві нотні тривалості можуть дещо відрізнятись від записаних нотами, що може бути викликано особливостями традицій виконання, особливостями стилю (див. наприклад [[Свінг (музика)|свінг]]) та іншими причинами.
=== Проблема рівномірності поділу тривалостей ===
В класичній теорії музики вважається, що поділ тривалостей є рівномірним. В той же час для різних стилей народної музики властивою є нерівномірність поділу. Наприклад, [[Свінг (музичний термін)|свінг]] передбачає поділ, в якому тривалість першої ноти з кожної пари із двох нот подовжується, а другої — скорочується. В народній танцювальній музиці простежуються і складніші форми нерівномірного поділу, які утворюють на рівні побудов з кількох тактів періодичну нерівність<ref>Фетисов І. «Періодична нерівність» як маркер автентичної народної музики / І. Фетисов // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. — 2017. — Вип. 17. — С. 100—109. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmyst_2017_17_11</ref>
== Література ==
|