Аристофан Візантійський: відмінності між версіями

{{Other firstnames|АрістофанАристофан (ім'я)}}

'''АрістофаАристофа́н Візанті́йський''' ({{lang-grc|Ἀριστοφάνης}}, бл. 257 — 180 до н. е.) — давньогрецький граматик та філолог, очільник [[Александрійська бібліотека|Александрійської бібліотеки]].

Він перший ввів [[знаки пунктуації]] та знаки [[наголос]]у. Пунктуаційна система АрістофанаАристофана складалася із крапок, які розміщувалися внизу, посередині або зверху рядка, щоб показати, наскільки глибоко треба вдихнути [[актор]]у, щоб прочитати фрагмент тексту вголос.

АрістофанАристофан Візантійський близько 195 року до н. е. після [[Ератосфен]]а очолив Александрійську бібліотеку. На той час він вже мав значний авторитет як вчений і на цій посаді продовжив справу попередників з наповнення та розширення [[бібліотечний фонд|бібліотечних фондів]], залучення до роботи в Александрії видатних учених.

АрістофанАристофан підготував коментоване видання «[[іліада|Іліади]]» та «[[одісея|Одісеї]]» [[Гомер]]а на основі праць попередників, видавав [[Гесіод]]а, ліриків VI і V століть до н. е. — [[Алкман]]а, [[Алкей|Алкея]], [[Анакреонт]]а, [[Піндар]]а. До АрістофанаАристофана тексти ліриків записувалися поспіль, як проза; філолог в своєму виданні запропонував поділ ліричних поетів на [[колон]]и, і цей поділ надалі відтворювалося для деяких авторів аж до [[XIX ст]]. Він підготував видання комедіографа [[АрістофанАристофан]]а, вперше видав трагедії [[Софокл]]а та [[Евріпід]]а. Імовірно від АрістофанаАристофана бере початок прийнятий в Александрії «канон» видатних письменників.

Найвідоміший з учнів АрістофанаАристофана Візантійського — його наступник на посаді голови бібліотеки [[Аристарх Самофракійський]].