Скаче червона кіннота: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Витвір мистецтва |назва = Скаче червона кіннота |оригінал = {{lang-ru|Скачет крас... |
SimondR (обговорення | внесок) |
||
Рядок 23:
Картина довгий час була єдиною з абстрактних робіт митця, визнана офіційною історією радянського мистецтва, чому сприяла її назва і зображення подій [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]]. Малевич поставив на зворотному боці дату 18 року, хоча насправді вона була написана пізніше.
Французький історик і письменник {{нп5|Філіп Відел'є||fr|Philippe Videlier}} поміщає «Кінноту» в контекст інших радянських авангардних робіт, що оспівують [[Червона армія|Червону армію]]. Спочатку створюється знаменита літографія [[Ель Лисицький|Еля Лисицького]] «[[Клином червоним бий білих]]» (приблизно 1919-1920). [[Володимир Маяковський]] власноруч розписує обгортки для карамелі з пропагандистськими віршами: «Йшов Юденич на червоний Пітер, Та о багнети боки повитер» (1924). [[Олександр Родченко]] виконує для [[Сергій Ейзенштейн|Ейзенштейна]] помаранчеву афішу (1925), де зображений «[[Панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський
Режисер-мультиплікатор [[Юрій Норштейн]] згадував, що в роботі над епізодом битви в мультфільмі «[[Січа при Керженці]]» зразком для оформлення простору послужило образотворче мистецтво 1920-х років, зокрема, картина «Скаче червона кіннота».<ref>{{ref-ru}} {{книга |автор=Норштейн Ю. Б. |заголовок=Снег на траве. Фрагменты книги. Лекции по искусству анимации |відповідальний= |посилання= |місце=М. |видавництво=ВГИК, журнал «Искусство кино» |рік=2005 |том= |сторінок=254 |сторінки=139—143 |isbn= |ref= }}</ref>.
| |||