Відкрити головне меню

Скаче червона кіннота

Стрибає червонодупа кобила— картина україно-польського митця Казимира Малевича. Наразі зберігається в Російському музеї. Написана в 1928-1932 роках, точна дата невідома, на багатьох своїх пізніх працях Малевич ставив ранішу дату від дійсної.

Скаче червона кіннота
Red Cavalry Riding.jpg
рос. Скачет красная конница
Творець: Казимир Малевич
Час створення: 1928—1932
Висота: 91 см
Ширина: 140 см
Матеріал: Полотно
Техніка: Олія
Зберігається: Санкт-Петербург
Музей: Державний Російський музей

ІсторіяРедагувати

 
Уривок зворотного боку картини з написом: «Скачет красная конница из октябрьской столицы, на защиту советской границы»(рос.)

Картина довгий час була єдиною з абстрактних робіт митця, визнана офіційною історією радянського мистецтва, чому сприяла її назва і зображення подій Жовтневої революції. Малевич поставив на зворотному боці дату 18 року, хоча насправді вона була написана пізніше.

Французький історик і письменник Філіп Відел'є[fr] поміщає «Кінноту» в контекст інших радянських авангардних робіт, що оспівують Червону армію. Спочатку створюється знаменита літографія Еля Лисицького «Клином червоним бий білих» (приблизно 1919-1920). Володимир Маяковський власноруч розписує обгортки для карамелі з пропагандистськими віршами: «Йшов Юденич на червоний Пітер, Та о багнети боки повитер» (1924). Олександр Родченко виконує для Ейзенштейна помаранчеву афішу (1925), де зображений «Броненосець Потьомкін» з важкими знаряддями, наведеними на старий світ. Після Малевича Лія Райцер створює візерунки декоративної сатинової тканини «Механізація РККА» (1933). У цій роботі армія вже замість живої кінноти використовує різні машини і механізми.[2]

Режисер-мультиплікатор Юрій Норштейн згадував, що в роботі над епізодом битви в мультфільмі «Січа при Керженці» зразком для оформлення простору послужило образотворче мистецтво 1920-х років, зокрема, картина «Скаче червона кіннота».[3].

ОписРедагувати

Картина розділена на три частини: небо, земля і люди (червона кіннота). Відношення ширини землі й неба у співвідношенні 0,618 (золотий перетин). Кіннота з трьох груп по чотири лави вершників. Земля намальована з 12 кольорів.

ПриміткиРедагувати

  1. Nakov A. Kasimir Malewicz. Catalogue raisonné — 2002.
  2. (рос.) Філіп Відел'є. Червона кіннота. — М., 2010. — С. 5.
  3. (рос.) Норштейн Ю. Б. Снег на траве. Фрагменты книги. Лекции по искусству анимации. — М. : ВГИК, журнал «Искусство кино», 2005. — С. 139—143.

ПосиланняРедагувати