Фріда Кало: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Помилково видалив частину матеріялу. Поновлюю.
Рядок 118:
=== 1907—1924: Родина і дитинство ===
[[Файл:Guillermo Kahlo - Frida Kahlo, June 15, 1919 - Google Art Project.jpg|right|thumb|Фріда Кало у 12 років.]]
Магдалена Кармен Фріда Кало-і-Кальдерон{{efn|Два перших імені Кало дали, щоб її можна було хреститиохрестити згідно з католицькими традиціями, але завжди називали Фрідою. Вона віддавала перевагу написанню «Frieda» до кінця 1930-х років, а тоді відкинула літеру «e», бо не хотіла, щоб її ім'я асоціювалося з Німеччиною під час правління [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]]{{sfnm|1a1=Burrus|1y=2005|1p=202|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=10–11}}}} народилася 6 липня 1907 року в [[Койоакан]]і, тоді селі на околиці [[Мехіко]] (згодом вона змінила рік свого народження на 1910&nbsp;— рік [[Мексиканська революція|Мексиканської революції]]<ref>Hayden Herrera: ''Frida. Biographie de Frida Kahlo.'' Übersetzt aus dem Englischen von Philippe Beaudoin. Editions Anne Carrière, Paris 1996, S. 20</ref>{{sfnm|1a1=Burrus|1y=2005|1p=199|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=3–4|3a1=Ankori|3y=2002|3p=17}}). Сама вона стверджувала, що народилась у своєму родинному домі «[[Музей Фріди Кало|Ля Каса Асуль]]» («Блакитний будинок»), але, згідно з офіційними реєстраційними документами про народження, це сталось у сусідньому будинку, який належав її бабусі по материнській лінії{{sfn|Zamora|1990|p=15}}. Батьками Кало були фотограф [[Гільєрмо Кало]] (1871—1941) і Матільда Кальдерон-і-Гонсалес (1876—1932). Гільєрмо походив із Німеччини й [[Німецька еміграція до Мексики|емігрував до Мексики]] 1891 року, після того як [[епілепсія]], спричинена нещасливим випадком, завадила йому навчатися в університеті{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=4–9|2a1=Ankori|2y=2002|2p=17}}. Хоча Кало стверджувала, що її батько був [[Євреї|єврей]], та насправді він належав до [[Лютеранство|лютеран]]{{sfn|Deffebach|2015|p=52}}<ref name="jerpost1">{{cite news|last=Ronnen|first=Meir|title=Frida Kahlo's father wasn't Jewish after all|pages=|work=[[Джерусалем пост]]|date=2006-04-21|url=https://pqasb.pqarchiver.com/jpost/access/1030489151.html|accessdate=2009-09-02}}</ref>. Матільда народилася в штаті [[Оахака (штат)|Оахака]] від батька-[[Корінні народи Мексики|індіанця]] та матері іспанського походження<ref name="Frida Kahlo (1907–1954), Mexican Painter">{{cite web|title=Frida Kahlo (1907–1954), Mexican Painter|work=Biography|url=http://www.fridakahlo.com/|accessdate=2013-02-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FsdApqyZ?url=http://www.fridakahlo.com/|archivedate=2013-04-14|deadurl=no}}</ref>. Фріда стала третьою дитиною в сім'ї. Були ще сестри Матільда (''бл.'' 1898—1951), Адріана (''бл.'' 1902—1968) і Крістіна (''бл.'' 1908—1964){{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–11|2a1=Ankori|2y=2002|2p=18}}. Вона також мала двох зведених сестер від батькового першого шлюбу — Марію Луїзу й Маргариту, які виховувались у монастирі.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–11|2a1=Ankori|2y=2002|2p=18|3a1=Zamora|3y=1990|3pp=15–16}}.
 
Магдалена Кармен Фріда Кало-і-Кальдерон{{efn|Два перших імені Кало дали, щоб її можна було хрестити згідно з католицькими традиціями, але завжди називали Фрідою. Вона віддавала перевагу написанню «Frieda» до кінця 1930-х років, а тоді відкинула літеру «e», бо не хотіла, щоб її ім'я асоціювалося з Німеччиною під час правління [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]]{{sfnm|1a1=Burrus|1y=2005|1p=202|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=10–11}}}} народилася 6 липня 1907 року в [[Койоакан]]і, тоді селі на околиці [[Мехіко]] (згодом вона змінила рік свого народження на 1910&nbsp;— рік [[Мексиканська революція|Мексиканської революції]]<ref>Hayden Herrera: ''Frida. Biographie de Frida Kahlo.'' Übersetzt aus dem Englischen von Philippe Beaudoin. Editions Anne Carrière, Paris 1996, S. 20</ref>{{sfnm|1a1=Burrus|1y=2005|1p=199|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=3–4|3a1=Ankori|3y=2002|3p=17}}). Сама вона стверджувала, що народилась у своєму родинному домі «[[Музей Фріди Кало|Ля Каса Асуль]]» («Блакитний будинок»), але, згідно з офіційними реєстраційними документами про народження, це сталось у сусідньому будинку, який належав її бабусі по материнській лінії{{sfn|Zamora|1990|p=15}}. Батьками Кало були фотограф [[Гільєрмо Кало]] (1871—1941) і Матільда Кальдерон-і-Гонсалес (1876—1932). Гільєрмо походив із Німеччини й [[Німецька еміграція до Мексики|емігрував до Мексики]] 1891 року, після того як [[епілепсія]], спричинена нещасливим випадком, завадила йому навчатися в університеті{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=4–9|2a1=Ankori|2y=2002|2p=17}}. Хоча Кало стверджувала, що її батько був [[Євреї|єврей]], та насправді він належав до [[Лютеранство|лютеран]]{{sfn|Deffebach|2015|p=52}}<ref name="jerpost1">{{cite news|last=Ronnen|first=Meir|title=Frida Kahlo's father wasn't Jewish after all|pages=|work=[[Джерусалем пост]]|date=2006-04-21|url=https://pqasb.pqarchiver.com/jpost/access/1030489151.html|accessdate=2009-09-02}}</ref>. Матільда народилася в штаті [[Оахака (штат)|Оахака]] від батька-[[Корінні народи Мексики|індіанця]] та матері іспанського походження<ref name="Frida Kahlo (1907–1954), Mexican Painter">{{cite web|title=Frida Kahlo (1907–1954), Mexican Painter|work=Biography|url=http://www.fridakahlo.com/|accessdate=2013-02-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FsdApqyZ?url=http://www.fridakahlo.com/|archivedate=2013-04-14|deadurl=no}}</ref>. Фріда стала третьою дитиною в сім'ї. Були ще сестри Матільда (''бл.'' 1898—1951), Адріана (''бл.'' 1902—1968) і Крістіна (''бл.'' 1908—1964){{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–11|2a1=Ankori|2y=2002|2p=18}}. Вона також мала двох зведених сестер від батькового першого шлюбу — Марію Луїзу й Маргариту, які виховувались у монастирі.{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–11|2a1=Ankori|2y=2002|2p=18|3a1=Zamora|3y=1990|3pp=15–16}}.
 
Згодом Фріда описала атмосферу в домі свого дитинства як часто «дуже, дуже сумну»{{sfn|Ankori|2002|p=18}}. Батьки часто хворіли{{sfnm|1a1=Ankori|1y=2002|1p=18|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=10–12}}, їхній шлюб був без любові{{sfn|Beck|2006|p=57}}. Стосунки Матільди з дочками були дуже напружені{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=8–10|2a1=Zamora|2y=1990|2p=16|3a1=Ankori|3y=2002|3p=18|4a1=Burrus|4y=2005|4p=199}}. Фріда характеризувала свою матір як «добру, діяльну й розумну, але водночас виважену, жорстоку і фанатично релігійну»{{sfnm|1a1=Kettenmann|1y=2003|1pp=8–10|2a1=Zamora|2y=1990|2p=16|3a1=Ankori|3y=2002|3p=18|4a1=Burrus|4y=2005|4p=199}}. Під час [[Мексиканська революція|Мексиканської революції]] 1910—1920 років фотографувальний бізнес Гільєрмо Кало відчутно погіршився. До революції його замовником був уряд, який тепер скинули, а через тривалу громадянську війну поменшало приватних клієнтів{{sfnm|1a1=Ankori|1y=2002|1p=18|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=10–12}}.
Рядок 125 ⟶ 124:
Шестирічною Фріда захворіла на [[поліомієліт]]. Одужавши, майбутня художниця на все життя залишилася [[кульгавість|кульгавою]], а її права нога через [[параліч]] стала тоншою за ліву. Цю ваду вона все життя приховувала під довгими спідницями{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–20|2a1=Ankori|2y=2013|2p=44}}{{efn|Взявши до уваги пізніші проблеми Кало зі [[сколіоз]]ом, а також зі стегнами і кінцівками, невролог Будріс Вармантас стверджував, що вона мала вроджену ваду під назвою [[розщеплення хребта]], яку діагностував [[Лео Елоессер]], коли вона була підлітком{{sfn|Budrys|2006|pp=4–10}}. Психолог та історик мистецтва Саломон Грімберг не погоджується з цим і каже, що стегна та хребет пошкоджено через те, що Фріда не носила ортопедичного взуття на ураженій правій нозі<ref name=Collins>{{cite web|url=http://www.vanityfair.com/culture/1995/09/frida-kahlo-diego-rivera-art-diary|title=Diary of a Mad Artist|last=Collins|first=Amy Fine|work=[[Vanity Fair|Vanity Fair]]''|date=September 3, 2013|accessdate=July 17, 2016}}</ref>}}. Через хворобу Фріді довелося на кілька місяців розлучитися з ровесників, які потім дражнили її{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–20|2a1=Ankori|2y=2013|2pp=44–47}}. Дівчинка замкнулася в собі{{sfn|Ankori|2002|p=18}}, зате стала улюбленицею Гільєрмо, також інваліда{{sfnm|1a1=Burrus|1y=2008|1pp=13–15|2a1=Herrera|2y=2002|2pp=10–21}}. Фріда цінувала батька за своє дивовижне дитинство, «для мене він був чудовим прикладом ніжності, ставлення до роботи (як фотографа та художника); а понад те він розумів мої проблеми»{{sfn|Kettenmann|pp=9–10}}. Гільєрмо розповідав доньці про літературу, природу та філософію і заохочував до занять спортом, щоб поновити силу, хоча більшість тих фізичних вправ вважали не дівчачими{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–20|2a1=Burrus|2y=2005|2p=199|3a1=Ankori|3y=2013|3p=45|4a1=Burrus|4y=2008|4p=16}}. Крім того, батько навчив її фотосправи, і Фріда почала допомагати проявляти, ретушувати та розфарбовувати знімки{{sfnm|1a1=Herrera|1y=2002|1pp=10–20|2a1=Burrus|2y=2005|2p=199|3a1=Zamora|3y=1990|3p=18}}.
 
[[Файл:Guillermo_Kahlo_-_Matilde,_Adriana,_Frida_and_Cristina_Kahlo_-_Google_Art_Project.jpg|ліворуч|міні|Фріда (праворуч) та її сестри Крістіна, Матільда тай Адріана. Сфотографував батько,. 1916.]]
Через поліомієліт Фріда пішла до школи пізніше, ніж її однолітки{{sfn|Zamora|1990|p=18}}. Разом із молодшою сестрою Крістіною вона спочатку відвідувала місцевий дитячий садок і початкову школу в Койоакані, а згодом брала домашні уроки за п'ятий і шостий класи{{sfn|Ankori|2013|p=58}}. Потім Крістіна приєдналася до своїх сестер у монастирській школі, а Фріду записали в німецьку школу, як бажав її батько{{sfn|Ankori|2002|p=19}}. Невдовзі її вигнали за непослух. Потім відіслали в школу для викладачів училищ{{sfn|Ankori|2013|p=58}}. Фріда перебувала там недовго, бо вчителька домагалася її{{sfn|Ankori|2013|p=58}}.
 
Рядок 193 ⟶ 192:
| width1 = 200
| alt1 =
| caption1 = [[Музей Фріди Кало|La«Ля CasaКаса AzulАсуль»]], будинок дитинства Кало і її домівка від 1939 до смерті 1954 року.
| image2 = 2013-12-22 Grabmal Frida Kahlo Museum Mexico City anagoria.JPG
| width2 = 200
| alt2 =
| caption2 = Сад убіля Casa«Ля AzulКаса Асуль».
}}.
 
Рядок 248 ⟶ 247:
Зіставивши зацікавленість сповненим труднощами життям Фріди Кало і подібним – [[Вінсент ван Гог|Вінсента ван Гога]], Оріана Бедделі зазначила: принципова відмінність між цими двома сприйняттями полягає в тому, що більшість людей асоціюють ван Гога з його картинами, тоді як Фріду зазвичай оцінюють за її створеним образом самої себе. Це хибне трактування художників і художниць{{sfn|Baddeley|1991|p=11}}. У такому самому ключі Пітер Воллен порівняв зведене в культ послідовництво Фріди з подібною ситуацією щодо [[Сильвія Плат|Сильвії Плат]], чию «незвичайно складну й суперечливу творчість» затьмарила спрощена зосередженість на її житті{{sfn|Wollen|2004|p=240}}.
 
=== Відзначення та втілення характеру ===
== Творчість ==
[[Файл:Museo Frida Kahlo.JPG|thumb|upright|Ля Каса Асуль, як музей, присвячений Фріді Кало, відкрили для публічного доступу 1958 року.]]
 
Спадщину Фріди вшановано у кілька способів. 1958 року її будинок у Койоакані, Ля Каса Асуль, відкрили як музей, і він став одним з найпопулярніших музеїв у Мехіко, і щомісяця його відвідує близько 25 тис. осіб<ref>{{cite web|url=http://www.museofridakahlo.org.mx/esp/1/el-museo/la-casa/la-casa-azul|title=La Casa Azul|publisher=Museo Frida Kahlo|accessdate=November 15, 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161119141243/http://www.museofridakahlo.org.mx/esp/1/el-museo/la-casa/la-casa-azul|archivedate=листопад 19, 2016|deadurl=yes}}</ref>. 1985 року місто назвало на честь Фріди парк у Койоакані<ref name=sfgate>{{cite web|url=http://www.sfgate.com/mexico/mexicomix/article/Frida-Kahlo-and-Diego-Rivera-s-Mexico-City-6496626.php|title=Frida Kahlo and Diego Rivera's Mexico City|publisher=SFGate|first=Christine|last=Delsol|date=September 16, 2015|accessdate=November 15, 2016}}</ref>. У парку є бронзова статуя Фріди<ref name=sfgate />. 2001 року вона стала першою іспанкою, яку зобразили на [[Історія пошти і поштових марок США|поштовій марці США]]<ref>{{cite web|url=http://www.usps.com/news/2001/philatelic/sr01_048.htm |title=Stamp Release No. 01-048&nbsp;– Postal Service Continues Its Celebration of Fine Arts With Frida Kahlo Stamp |publisher=[[United States Postal Service]] |accessdate=29 October 2010 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110717182928/http://www.usps.com/news/2001/philatelic/sr01_048.htm |archivedate=17 July 2011 |df= }}</ref>. 2012 року її включено у {{нп|Леґасі-Вок|||Legacy Walk}}, відкриту публічну виставку в Чикаго, що відзначає історію [[ЛГБТ]] та людей<ref>{{cite web|url=http://www.legacyprojectchicago.org/2012_INDUCTEES.html|title=Legacy Project Chicago|author=Victor Salvo |publisher=legacyprojectchicago.org|accessdate=29 November 2014}}</ref>.
У роботах Фріди Кало дуже сильний вплив народного мексиканського мистецтва, культури [[доколумбові цивілізації Америки|доколумбових цивілізацій Америки]]<ref name="БРЕ"/>. Її творчість насичена [[символ]]ами і [[фетиш]]ами. Проте в них помітний і вплив європейського живопису&nbsp;— в ранніх роботах виразно виявилося захоплення Фріди, наприклад, [[Сандро Боттічеллі|Боттічеллі]]. У творчості присутній стилістика [[Наївне мистецтво|наївного мистецтва]].<ref name="БРЕ"/> Великий вплив на стиль живопису Фріди Кало мав її чоловік, художник Дієго Рівера<ref name="БРЕ"/>.
 
2007 року на честь сторіччя від дня народження Фріди Кало влаштовано кілька пам'ятних церемоній. А деякі відбулись 2010 року на її достовірний столітній ювілей. Серед них, [[Банк Мексики]] випустив нову банкноту номіналом 500 [[Мексиканський песо|песо]], де на лицьовому боці зображено Дієго Ріверу, а на зворотному&nbsp;— картину Фріди «Любовні обійми Всесвіту, Землі (Мексики), мене, Дієго і пана Шолотля» (1949)<ref name=Banxico>{{cite web|url=http://www.banxico.org.mx/billetes-y-monedas/informacion-general/billetes-y-monedas-de-fabricacion-actual/billete-de-500-pesos/material-educativo/%7B601FEB0F-63F6-A3AF-C803-A064AC6BEE74%7D.pdf |title=Presentación del nuevo billete de quinientos pesos |work=[[Банк Мексики]] |accessdate=11 September 2010 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100923004604/http://www.banxico.org.mx/billetes-y-monedas/informacion-general/billetes-y-monedas-de-fabricacion-actual/billete-de-500-pesos/material-educativo/%7B601FEB0F-63F6-A3AF-C803-A064AC6BEE74%7D.pdf |archivedate=23 September 2010 |df= }}</ref>. Найбільша ретроспектива її робіт в Палаці витончених мистецтв у Мехіко побила попередній рекорд відвідуваності<ref name="Largest-ever exhibit of Frida Kahlo work to open in Mexico">{{cite news|title=Largest-ever exhibit of Frida Kahlo work to open in Mexico|url=http://www.chinadaily.com.cn/entertainment/2007-05/30/content_883458.htm|accessdate=16 February 2016|work=China Daily|agency=[[Франс Прес]]|date=30 May 2007}}</ref>.
 
Окрім інших подій вшанування пам'яті Фріди, її життя та мистецтво надихнули митців у різних галузях. 1984 року {{нп|Поль Ледюк (кінорежисер)|Поль Ледюк||Paul Leduc (film director)}} випустив біографічний фільм під назвою «''{{нп|Фріда, жива природа|||Frida, naturaleza viva}}''», у якому роль Фріди зіграла {{нп|Офелія Медіна|||Ofelia Medina}}. Вона є головною героїнею трьох художніх романів: «Фріда» Барбари Мухіки (2001),<ref>{{cite web|url=http://www.publishersweekly.com/978-1-58567-074-1|title=Frida|work=[[Publishers Weekly]]|accessdate=November 16, 2016}}</ref> «Ліжко Фріди» [[Славенка Дракулич|Славенки Дракулич]] (2008), «{{нп|Лакуна|||The Lacuna}}» {{нп|Барбара Кінгсолвер|Барбари Кінгсолвер||Barbara Kingsolver}} (2009)<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/books/2009/nov/08/the-lacuna-barbara-kingsolver|title=The Lacuna by Barbara Kingsolver (book review)|author=Alice O'Keeffe|publisher=theguardian.com|accessdate=4 June 2015|newspaper=The Guardian|date=2009-11-08}}</ref>. 1994 року американський джазовий флейтист і композитор {{нп|Джеймс Ньютон|||James Newton}} випустив альбом під назвою «Сюїта для Фріди Кало»<ref>{{cite web|url=http://www.valley-entertainment.com/suite-for-frida-kahlo-2.html|title=Suite for Frida Kahlo|work=[[Valley Entertainment]]|accessdate=6 July 2010}}</ref>. 2017 року письменниця Моніка Браун та ілюстратор Джон Парра опублікували дитячу книгу про Фріду, «Фріда Кало та її анімалітос», яка зосереджена головним чином на диких і домашніх тваринах в житті та мистецтві Фріди<ref>Brown, Monica and Parra, John (Illustrator). 2017. ''Frida Kahlo and Her Animalitos''. New York: NorthSouth</ref>.
 
Фріда також була персонажем декількох театральних постановок. 2016 року {{нп|Тамара Рохо|||Tamara Rojo}} і Аннабель Лопеса Очоа створили одноактний балет для {{нп|Англійський національний балет|Англійського національного балету||English National Ballet}}, інспірований Фрідою<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/stage/2016/mar/22/frida-kahlo-tamara-rojo-she-said-sadlers-wells-english-national-ballet|title=Frida Kahlo's brush with ballet: Tamara Rojo dances the artist's life|first=Judith|last=Mackrell|newspaper=The Guardian|date=March 22, 2016|accessdate=November 16, 2016}}</ref> А також дві опери: «''{{Фріда (опера)|Фріда||Frida (opera)}}''» {{нп|Роберт Ксав'єр Родрігес|Роберта Ксав'єра Родрігеса||Robert Xavier Rodriguez}}, прем'єра якої відбулася на {[нп|американський музично-театральний фестиваль|американському музично-театральному фестивалі||American Music Theater Festival}} у [[Філадельфія|Філадельфії]] 1991 року,<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/1992/10/16/theater/review-music-venerating-frida-kahlo.html|title=Venerating Frida Kahlo|first=Edward|last=Rothstein|publisher=New York Times|date=1992-10-16|accessdate=2015-11-17}}</ref> та «Фріда і Дієго» {{нп|Калеві Аго|||Kalevi Aho}}, вперше представлену в {{нп|Гельсинський музичний центр|Гельсинському музичному центрі||Helsinki Music Centre}} у Фінляндії 2014 року<ref>{{cite web|url=http://www.fennicagehrman.fi/fileadmin/tiedostot/highlights/Highlights_4-2012_koko_lehti.pdf |title=p. 3. |publisher=fennicagehrman.fi |format=PDF |accessdate= |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130502002124/http://www.fennicagehrman.fi/fileadmin/tiedostot/highlights/Highlights_4-2012_koko_lehti.pdf |archivedate=2 May 2013 |df= }}</ref>. Вона була головною героїнею кількох п'єс, зокрема: «До побачення, моя Фрідучіто» Долорес С. Сендлер (1999),<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/1999/07/13/theater/theater-review-sympathetic-but-don-t-make-her-angry.html|title=
Theater Review: Sympathetic, but Don't Make Her Angry|first=Anita|last=Gates|date=July 13, 1999|accessdate=November 16, 2016|publisher=The New York Times}}</ref> «Ля Каса Асуль» {{нп|Роберт Лепаж|Роберта Лепажа||Robert Lepage}} і Софі Фоше (2002),<ref>{{cite web|url=
https://www.theguardian.com/stage/2002/oct/14/theatre.artsfeatures|title=She was a big, vulgar woman with missing teeth who drank, had an affair with Trotsky and gobbled up life|first=Lyn|last=Gardner|date=October 14, 2002|accessdate=November 16, 2016|publisher=The Guardian}}</ref> «Фріда Кало: Viva La Vida!» Умберто Роблеса (2009),<ref>{{cite web|url=http://www.gaellecornec.com/press/|title=Gael Le Cornec Press|year=2011|accessdate=2015-11-17}}</ref> та «Дерево надії» Ріти Ортес Провост (2014)<ref>{{cite web|url=http://www.backstage.com/casting/tree-of-hope-the-frida-kahlo-musical-25776/|title=Tree of Hope: The Frida Kahlo Musical|publisher=Backstage|date=2014-03-16|accessdate=2015-11-17}}</ref>. 2018 року, компанія «[[Mattel]]» представила сімнадцять нових ляльок [[Барбі]] на честь [[Міжнародний жіночий день|Міжнародного жіночого дня]], зокрема, одна з них&nbsp;— Фріда. Критики негативно сприйняли тонку талію ляльки та відсутні {{нп|зрощені брови|||unibrow}}<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2018/03/09/arts/design/frida-kahlo-barbie-mattel.html|title=Frida Kahlo Is a Barbie Doll Now. (Signature Unibrow Not Included.)|first=Colin|last=Moynihan|date=March 9, 2018|accessdate=March 10, 2018|publisher=The New York Times}}</ref>.
 
2018 року окружна рада Сан-Франциско одноголосно проголосувала за перейменування Фелан Авеню на Фріда Кало Вей. На Фріда Кало Вей розташовані міський коледж Сан-Франциско і середня школа архієпископа Ріордана<ref>{{cite news|url =https://www.sfchronicle.com/bayarea/article/Citing-racist-connection-SF-changes-Phelan-13008868.php|title=Citing racist connection, SF changes Phelan Avenue to Frida Kahlo Way |first=Dominic|last=Fracessa|date=June 20, 2018|publisher=San Francisco Chronicle}}</ref>.
 
== Творчість ==
У роботах Фріди Кало дуже сильний вплив народного мексиканського мистецтва, культури [[доколумбовіДоколумбові цивілізації Америки|доколумбових цивілізацій Америки]]<ref name="БРЕ"/>. Її творчість насичена [[символ]]ами і [[фетиш]]ами. Проте в них помітний і вплив європейського живопису&nbsp;— в ранніх роботах виразно виявилося захоплення Фріди, наприклад, [[Сандро Боттічеллі|Боттічеллі]]. У творчості присутній стилістика [[Наївне мистецтво|наївного мистецтва]].<ref name="БРЕ"/> Великий вплив на стиль живопису Фріди Кало мав її чоловік, художник Дієго Рівера<ref name="БРЕ"/>.
 
Фахівці вважають, що 1940-ві роки&nbsp;— це епоха розквіту художниці, час її найбільш цікавих і зрілих робіт.