П'єтро Ломбардо: відмінності між версіями

'''П'єтро Ломбардо''' (*[[1434]] — †[[1515]]) — італійський [[скульптор]] та [[архітектор]] раннього [[Відродження]], батько скульптора [[Тулліо Ломбардо]].

Походив з селища Карона у Швейцарії. Народився у родині скульптор Мартина. Замолоду перебираєтьсяперебрався до [[Ломбардія|Ломбардії]]. Звідси походить його прізвище. ВчитьсяВчився спочатку у Мілані[[Мілан]]і, згодом у [[Павія|Павії]].

У 1464 році перебираєтьсяперебрався до Падуї. Тут вперше чергу отримуєотримав замовлення на виготовлення скульптур місцевих впливових громадян. Втім вже у 1466 році на запрошення переїздитьпереїхав до [[Венеція|Венеції]]. З цього часу він майже не полишає цеполишав територію Венеційської республіки. У 1468 році виконуєвиконав роботи у Вінченці[[Віченца|Віченці]], у 1469–14711469—1471 роках працюєпрацював над замовленням [[Бартоломео Коллеоні]], військового очільника республіки. В подальшомуНадалі виконуєвиконував замовлення [[дож]]ів та їх родин. Згодом починаєпочав працювати разом із синами. Особливо значущими є роботи з оздоблення фасаду [[Палац дожів|Палацу дожів]]. Після цього час від часу працюєпрацював у Падуї, [[Бергамо]], [[Удіне]], [[Тревізо]]. Чудовими є роботи Ломбардо над будівництвому соборусоборі у [[Чивідале-дель-Фріулі]] у 1502–15061502—1506 роках.

ВТоді цей часж Ломбардо отримуєотримав замовлення від Франциска II Гонзага, маркіза Мантуї. Він запрошуєзапросив майстра до себе, щоб прикрасити Каплиці Діви Марії у Мантуанському соборі. Втім володар Мантуї не виконав умов договору, тому П'єтро Ломбардо залишився у Венеції. У 1515 році його обираютьобрано головою гільдії скульпторів. Втім того ж року Ломбардо помираєпомер.

Особливість його будов є святкова легкість, елегантність, що підкреслюється мальовничою витонченістю фасаду, поєднував [[‎ІонічнийІонічний ордер|іонічний]] та [[коринфський ордер|коринфський ордери]]и. Один з перших став використовувати кольоровий мармур. У його роботах багато пластичного убрання.

* Пам'ятник Антоніо Роселлі, правнику., Падуя, 1464 рік

* Надгробок Батіста Фіокардо, церква ССвятоїСвятої Марії анунціатиАнунціати у вінчензіВіченці, 1468 рік

* Оздоблення замку у [[Тієне (провінція Віченца)|Тієне]], що належав Б. Коллеоні, 1469–14711469—1471 роки

* НадгроборНадгробок дожа [[Крістофоро Моро|Христофора Моро]], 1470 рік

* Надгробок дожа [[Джованні Моченіго]], 1476–14811476—1481 роки

* Надгробок дожа [[П'єтро Моченіго]], 1477–14811477—1481 роки

* Мадонна з немовлям та святими, Дванадцять апостолів, ЕвагелістиЕвангелісти. Каплиця Бадоер-Джустініані [[Церква Сан-Франческо делла Вінья|церкви Сан-Франческо делла Вінья]], 1478–15001478—1500 роки

* ВітарВівтар у каплиці Гуссоні, церква Святого Лева, Венеція, 1478 рік

* Надгробок дожа [[Ніколо Марчелло]], 1479–14801479—1480 роки

* [[Церква Санта-Марія деї Міраколі]], 1481–14891481—1489 роки

* Оздоблення фасаду Палацу дожів, 1483–14891483—1489 роки

* Скуола Сан-Марко, 1487–14901487—1490 роки

* Реконструкція Палацу дожів, 1498–15021498—1502 роки

* Собор [[Чивідале-дель-Фріулі]], 1502–15061502—1506 роки

* Оздоблення палацу Вендраміна-Калерджі, 1504–15091504—1509 роки

* John MacAndrew, L'architettura veneziana del primo Rinascimento, a cura di M. Bulgarelli, Venezia 1995, 99-193. {{ref-it}}

* Ralph Liebermann: The church of S. Maria dei Miracoli in Venice. New York 1986. {{ref-en}}