П'єтро Ломбардо (1434 — 1515) — італійський скульптор та архітектор раннього Відродження, батько скульптора Тулліо Ломбардо.

П'єтро Ломбардо
Pietro lombardo (attr.), madonna col bambino, venezia, 1480 ca..JPG
«Мадонна з немовлям», П'єтро Ломбардо, 1480 рік.
Ім'я при народженні Pietro Lombardo-Solari
Народився 1434(1434)
Карона
Помер 1515(1515)
Венеція
Громадянство
(підданство)
Flag of Most Serene Republic of Venice.svg Венеціанська республіка
Національність італієць
Діяльність архітектор, скульптор
Відомі учні Тулліо Ломбардо
Знання мов італійська[1]
Magnum opus Церква Санта-Марія деї Міраколі
Конфесія католицтво
Рід Ломбардо
Батько Мартин Ломбардо
Діти Тулліо Ломбардо
Антоніо Ломбардо

ЖиттєписРедагувати

Походив з селища Карона у Швейцарії. Народився у родині скульптор Мартина. Замолоду перебрався до Ломбардії. Звідси походить його прізвище. Вчився спочатку у Мілані, згодом у Павії.

У 1464 році перебрався до Падуї. Тут вперше отримав замовлення на виготовлення скульптур місцевих впливових громадян. Втім вже у 1466 році на запрошення переїхав до Венеції. З цього часу він майже не полишав територію Венеційської республіки. У 1468 році виконав роботи у Віченці, у 1469—1471 роках працював над замовленням Бартоломео Коллеоні, військового очільника республіки. Надалі виконував замовлення дожів та їх родин. Згодом почав працювати разом із синами. Особливо значущими є роботи з оздоблення фасаду Палацу дожів. Після цього час від часу працював у Падуї, Бергамо, Удіне, Тревізо. Чудовими є роботи Ломбардо у соборі у Чивідале-дель-Фріулі у 1502—1506 роках.

Тоді ж Ломбардо отримав замовлення від Франциска II Гонзага, маркіза Мантуї. Він запросив майстра до себе, щоб прикрасити Каплиці Діви Марії у Мантуанському соборі. Втім володар Мантуї не виконав умов договору, тому П'єтро Ломбардо залишився у Венеції. У 1515 році його обрано головою гільдії скульпторів. Втім того ж року Ломбардо помер.

ТворчістьРедагувати

Особливість його будов є святкова легкість, елегантність, що підкреслюється мальовничою витонченістю фасаду, поєднував іонічний та коринфський ордери. Один з перших став використовувати кольоровий мармур. У його роботах багато пластичного убрання.

Найзначні праці:

ДжерелаРедагувати

  • John MacAndrew, L'architettura veneziana del primo Rinascimento, a cura di M. Bulgarelli, Venezia 1995, 99-193. (італ.)
  • Ralph Liebermann: The church of S. Maria dei Miracoli in Venice. New York 1986. (англ.)

ПосиланняРедагувати

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.