Фріда Кало: відмінності між версіями

| image2 = [https://www.wikiart.org/en/frida-kahlo/moses-1945 ''Moses'' (1945)]

| image3 = [https://www.google.com/culturalinstitute/beta/asset/without-hope/rgHBxF7ESC2qmQ ''Without Hope'' (1945)]

1943 року Фріда почала викладати в нещодавно реформованій {{нп|Національна школа живопису, скульптури та граверства «Смарагд»|Національній школі живопису, скульптури та граверства «Смарагд»||Escuela Nacional de Pintura, Escultura y Grabado "La Esmeralda"}} з націоналістичними цінностями{{sfn|Zamora|1990|pp=95–96}}. Кало заохочувала своїх студентів ставитися до неї як до рівні й навчала їх цінувати мексиканську поп-культуру та народне мистецтво, а також черпати сюжети з буденного життя{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1pp=95–96|2a1=Kettenmann|2y=2003|2pp=63–67|3a1=Herrera|3y=2002|3pp=330–332|4a1=Burrus|4y=2005|4p=205}}. Коли Фріді Кало через стан здоров'я стало важко діставатися до цього навчального закладу, вона почала проводити уроки в «Ля Каса Асуль»{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1pp=95–96|2a1=Kettenmann|2y=2003|2pp=63–68}}. Фрідині студенти [[Фанні Рабель]], [[Артуро Гарсія Бустос]], Гільєрмо Монрой і [[Артуро Естрада]] стали її послідовниками, і цих чотирьох прозвали «фріденятами» (ісп. «Los Fridos») за їхній ентузіазм{{sfnm|1a1=Zamora|1y=1990|1pp=95–97|2a1=Kettenmann|2y=2003|2pp=63–68}}. Кало забезпечила замовлення на три мурали для себе та своїх учнів{{sfn|Herrera|2002|pp=335–343}}. 1944 року вони розписали {{нп|пулькерія|пулькерію||pulqueria}} «Ля Росіта» в Койоакані. 1945 року уряд замовив їм розпис стін койоаканської пральні в рамках національної програми допомоги бідним жінкам, що заробляли собі на життя пранням. Того ж року ця група розписала стіни готелю «Посада дель Соль» у Мехіко, але цей мурал знищили невдовзі після створення, оскільки він не сподобався власникові.