Реймське Євангеліє: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Джерела та література: уточнення назви джерела; доповнення, джерела, зовнішні посилання
Мітка: редагування коду 2017
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 3:
'''Реймське Євангеліє'''&nbsp;— церковно-слов'янський пергаментний рукопис, знаменита київська пам'ятка [[11 століття|XI]] — [[12 століття|XIІ]] і [[XIV століття|XIV]] століть. [[Пам'ятки української мови|Пам’ятка української мови]]<ref>[[iarchive:hrestomatija2015/page/n111|Реймське Євангеліє ХІ ст.]] // ''[[Німчук Василь Васильович|Німчук В.]]'' Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. / [[Інститут української мови НАН України|НАН України. Інститут української мови]]. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 113. — (Зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х – ХІІІ ст.).</ref><ref>[http://litopys.org.ua/ukrmova/um60.htm Пам'ятки української мови] / [[Українська мова (енциклопедія)]]</ref>.
 
Складається з двох уривків від різних книг, які були переплетені разом [[1395]] р.<br>
Один уривок, написаний кирилицею в [[11 століття|XI]]&nbsp;— [[12 століття|XIІ]] століттях, міг за умови найранішнього датування, походити із [[Бібліотека Ярослава Мудрого|бібліотеки Ярослава Мудрого]]. Документів, які б підтверджували його зв’язок з діяльністю [[Анастасія Ярославна|Анастасії Ярославни]], королеви Угорщини, немає. Поширювана у ЗМІ думка про зв’язок цього уривка з її сестрою [[Анна Ярославна|Анною Ярославною]], королевою Франції, є фікцією. <ref> Толочко О.П., ''[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Rejmske_ievanheliie]'' ; '' РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ ''</ref><br>
Другий уривок, написаний глаголицею в [[14 століття|XIV]] столітті, походить з Хорватії.
Рядок 10:
Реймське Євангеліє складене з двох частин:
 
# [[Кирилиця|кириличних]] євангельських читань, 17 аркушів 23х17,5 см (18 та 19 зошити євангелія апракосу), південно-слов'янської редакції, мабуть, з 11&nbsp;— 12 ст., придбаних цісарем [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карлом IV]] десь в [[Угорщина|Угорщині]] та подарованих [[Емауський монастир|Емауському монастиреві]] у [[Прага|Празі]], заснованому [[1347]] року;
# хорватсько-[[глаголиця|глаголичної]] частини (31 лист) із євангельськими й апостоловими читаннями й пареміями на свята за римським обрядом, списаної з хорватського оригіналу [[1395]] року ченцем [[Емауський монастир|Емауського монастиря]] для католицько-слов'янської богослужби.
[[Файл:Charles cardinal de Lorraine - détail.jpg|міні|праворуч|200пкс|Кардинал Карл Лотарингський]]
 
Кінцевий глаголичний запис, мовляв, першу (кириличну) частину написав святий [[Прокіп Чеський]], на думку деяких дослідників не відповідає дійсності.
 
Цілий кодекс, за одним з припущень, занесений гуситами (монастир спалений у [[1421]] році) до [[Царгород]]у, був куплений кардиналом {{нп|Карл Лотарингський|Карлом Лотарингським|fr|Charles de Lorraine}}, що пожертвував його [[Реймський собор|собору]] у [[Реймс]]і ([[Франція]]), де він зберігається від [[1574]] року.
 
Згадка про те, що на рукописі ніби присягали при коронаціях французькі королі, є непідтвердженою джерелами легендою<ref>Corvinus Jastrzobski, ''[http://books.google.com/books?id=kyAAAAAAQAAJ&pg=RA1-PA398&as_brr=1#v=onepage&q=&f=false Notice sur le texte du Sacre]'' ; in Achille François et Jouffroy d'Abbans, ''Dictionnaire des inventions et découvertes anciennes et modernes'', page 384—396.</ref>.<br>
Євангеліє цінувалось за багату, з частками реліквій, обкладинку, та незрозумілий (індійський, як вважалось, текст). Тільки у [[1717]] р. віце-канцлер Росії [[Шафіров Петро Павлович|П. Шафіров]] ідентифікував написану кирилицею частину. Немає документального підтвердження, що його оглядав Петро І.<br>
Під час [[Велика французька революція|революції]] обкладинку з реліквіями було знищено, а сам унікальний рукопис вважали загубленим у регіональній французькій колекції&nbsp;— його зберігали в міській бібліотеці [[Реймс]]а&nbsp;— міста, де з давнини коронували французьких королів.