Український правопис: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
це стосувалося попередньої редакції, переніс у Український правопис 1993 року |
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
||
Рядок 12:
Від початку [[18 століття|XVIII]] ст. в більшості українських орфографічних систем використовується «[[гражданський шрифт]]» (спрощене написання літер кирилиці), лише [[Гатцук Микола Олексійович|М. Гатцук]] у [[1860]] р. пропонував використовувати «допетрівську» кирилицю.
Як зазначено у передмові до [[Український правопис 1990|українського правопису третього видання]], воно «є органічним продовженням першого (1946 р.) і другого (1960 р)». «Орфографічна комісія при Відділенні літератури, мови й мистецтвознавства [[АН УРСР]] підготувала і 14 листопада 1989 р. затвердила третє видання (надруковане 1990 р.)»<ref name="izbornyk">[http://izbornyk.org.ua/pravopys/zminy.htm Максим Бистрицький. Неофіційні зміни в чинній українській орфографії / Ізборник [Електронний ресурс]. — К., 2012.]</ref>. 8 червня 1992 р. [[Кабінет Міністрів України]] прийняв пропозицію [[Академія наук України|Академії наук]], [[Міністерство освіти України|Міністерства освіти]] і [[Міністерство культури України|Міністерства культури України]] про запровадження в мовну практику починаючи з 1992 року правописних норм третього видання<ref>{{cite web|title=Постанова Кабінету Міністрів України «Питання українського правопису» від 8 червня 1992 р. №309.|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/309-92-
== Періоди розвитку ==
Рядок 298:
Після майже річної праці у квітні [[1926]] р. «Проєкт українського правопису» надруковано для ознайомлення широких кіл суспільства. Після кількох місяців обговорення та розгляду проекту на [[Список учасників Конференції з обговорення проекту правопису у травні-червні 1927 року|Всеукраїнській Правописній конференції]] (26.V — 6. VI 1927 р., Харків), правопис ухвалили згідно з постановою [[Рада народних комісарів УРСР|РНК]] із [[6 вересня]] [[1928]] р. Він увійшов до історії як «харківський» або «[[Харківський правопис|скрипниківський правопис]]» — від місця створення чи прізвища тодішнього народнього комісара освіти [[Скрипник Микола|Миколи Скрипника]].
1929 року [[Голоскевич Григорій Костянтинович|Григорій Голоскевич]] видав «Український правописний словник» (близько 40 тис. слів, погоджений із повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія й затвердив Народній Комісар Освіти (6.ІХ.1928 р.)<ref>.[http://www.r2u.org.ua/data/Правописний%
У 1933 р. правописна комісія на чолі зі заступником народного комісара освіти УРСР [[Хвиля Андрій Ананійович|А. Хвилею]] затаврувала [[харківський правопис]] як «націоналістичний», негайно припинила видання будь-яких словників і без жодного обговорення в дуже стислий термін (за 5 місяців) створила новий правопис, що як ніколи до того [[Уніфікація|уніфіковував]] українську та російську мови. З абетки вилучено букву '''[[ґ]]''', а українську наукову термінологію переглянуто й узгоджено з російсько-українськими словниками ([[Інститут української наукової мови]] було зліквідовано в [[1930]] році. Цю редакцію правопису схвалено постановою Наркома освіти УСРР від [[5 вересня]] [[1933]].
Рядок 381:
* [http://izbornyk.org.ua/rizne/nimch.htm ''Німчук В''. Переднє слово. У книжці: «Історія українського правопису: XVI—XX століття»]. {{ref-uk}}. — Київ: Наукова думка, 2004.
* Історія українського правопису: XVI—XX століття. Хрестоматія. — Київ: Наукова думка, 2004. — 584 с. [http://movahistory.org.ua/wiki/Історія_українського_правопису:_XVI—XX_століття._Хрестоматія Djvu файл з текстовим шаром і навігацією.]
* [[Синявський Олекса Наумович|''Синявський Олекса'']]. [http://r2u.org.ua/data/other/Норми%
* [http://ukr-mova.net/videonovini/znaydeno-v-merezhi/video-ukrajinska-abetka-alfaivt-z-vimovoiu.html Українська абетка] — вимова звуків української абетки та презентація літер, які їм відповідають, транскрипція звуку за [[Міжнародний фонетичний алфавіт|системою МФА]] та відповідне англійське слово, у якому вживається схожий звук. {{ref-uk}}, {{ref-en}}
* [http://www.rbardalzo.narod.ru/4/rus.html «Гражданка». Кирилична абетка для російської мови]. {{ref-ru}}
|