виправив деякі неточності. Перший том був лише на основі скандинавських джерел, концепція полягала не у хозарському походженні, деякі критики переплутали з концепцією заснування міста Києва.
{{Цитата|Усе своє наукове життя я ділив поміж українською історією та сходознавством, з тим, що до 1968 р. сходознавство було моєю офіційною дисципліною, і силою факту я йому більше приділяв уваги. Другий стимул до моєї концентрації на українській історії був викликаний потребами української науки.|3=|4=}}
Чи не найвідомішою стала концепція Омеляна Пріцака про походження Русі та зв'язок давньої історії України і тюркомовного світу. УВважаючи дискусії норманістів та антинорманістів безплідним, у першому томі свого opus magnum «Походження Русі» він розглянув витоки Руси на джерельному матеріалі скандинавського,іранського,походження хозарськоговін тощопов'язує походженнязаснування іКиївської виводивдержави давньоруськуз державністьРутено-фризько-норманською зторговельною компанією, що сформувалася в Галії під Хозарськогоназвою каганату„Русь“. ОднакЦя цяконцепція версіявикликала булаполеміку підданасеред численнійукраїнських критиціісториків.<ref>Федорів І. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ues_2016_17_33 Участь Омеляна Пріцака у славістичних дискурсах другої третини ХХ — початку ХХІ ст.] // Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць.. Серія: : Історія, міжнародні відносини. — 2016. — Вип. 17. — С. 296, 298. </ref><ref>Шостак М. В. Концепція формування Київської Русі в праці Омеляна Пріцака «Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім саг)»// Зб. наук. пр. Наук.-дослід. ін-ту українознавства. — 2007. — Т. ХV. — С. 270—274.</ref>. За задумом автора мало вийти шість томів на джерельному матеріалі скандинавського, присвяченихіранського, хозарського і староруського походження але він встиг підготувати ційлише темідва<ref>{{Cite web|title=Історія і українці в очах професора Омеляна Пріцака|url=http://litgazeta.com.ua/interviews/istoriya-i-ukrayintsi-v-ochah-profesora-omelyana-pritsaka/|website=Українська літературна газета|date=2012-10-11|accessdate=2019-05-08|language=uk|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190508210156/http://litgazeta.com.ua/interviews/istoriya-i-ukrayintsi-v-ochah-profesora-omelyana-pritsaka/|archivedate=2019-05-08|deadurl=no}}</ref>. Зокрема, [[Баран Володимир Данилович|В.Д. Баран]] зауважує неврахування ним археологічних джерел.
1982 року разом із [[Норман Голб|Норманом Ґолбом]] опублікував аналіз невідомого хозарського документа Х століття та висунули гіпотезу про хозаро-іудейське заснування Києва. Після виходу перекладу російською, праця отримала низку критичних рецензій<ref>{{SM}} ''Кіорсак В.'' [[:s:Український медієвістичний журнал/2/З історії однієї суперечки|З історії однієї суперечки. Або дискусії про роль хозарів в становленні Руської держави у висвітленні сучасної історіографії]]. [[:s:Український медієвістичний журнал/2|«Український медієвістичний журнал» №2]]. — Львів, 2016.</ref>.
