[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
уточнення
Рядок 1:
'''Мона́рх''' ({{lang-el|μόναρχος}}) — «єдиноначальник», «самодержець», «одновладець», у давні часи — назва людини, у руках якої зосереджена верховна влада.
 
У зв'язку з тим, що в давнину серед керівників держав було поширено керувати протягом всього життя і передавати владу у спадок, то у багатьох сучасних людей слово «монарх» асоціюється саме з таким типом керівника держави. Насправді в давнину влада монархів, царів не завжди була довічною і спадковою. Досить згадати [[Давня Греція|Давні Грецію]], [[Римська імперія|Рим]], [[Київська Русь|Русь]]. Тому цілком ймовірно, що для стародавніх греків і людей середньовіччя слово «монархія» означало просто один із способів управління державою (досить згадати твори [[Платон]]а і [[Арістотель|Арістотеля]]) — «єдиноначаліє». З цієї точки зору правомірно багатьох керівників сучасних держав і військових керівників називати монархами.
У зв'язку з тим, що в давнину серед керівників держав було поширено керувати протягом всього життя і передавати владу у спадок, то
у багатьох сучасних людей слово «монарх» асоціюється саме з таким типом керівника держави. Насправді в давнину влада монархів, царів
не завжди була довічною і спадковою. Досить згадати [[Давня Греція|Давні Грецію]], [[Римська імперія|Рим]], [[Київська Русь|Русь]]. Тому цілком ймовірно, що для стародавніх греків і людей середньовіччя слово «монархія» означало просто один із способів управління державою (досить згадати твори [[Платон]]а і [[Арістотель|Арістотеля]]) — «єдиноначаліє». З цієї точки зору правомірно багатьох керівників сучасних держав і військових керівників називати монархами.
 
Теорії про необхідність спадкової передачі влади монархами з'явилися порівняно пізно. Зокрема цікавими є погляди середньовічних отців церкви, які використовувались для обґрунтування цього явища на Русі і в Європі:
Рядок 10 ⟶ 8:
* 2. Тому необхідно, щоб правитель правив постійно і знав, що державу (господарство) отримають у спадок його нащадки. У цьому випадку він буде зацікавлений у розвитку держави, яка перейде до його нащадків.
 
Тип керівника держави, у руках якого зосереджена вся повнота влади. Монархи як правило успадковують свій [[титул]] і володіють ним довічно. У деяких поодиноких випадках монархи обираються. У теперішній час{{коли}}Наразі переважна більшість монархів виконують представницьку роль голови держави — мають певні повноваження, але делегують їх іншим, або не мають справжньої влади зовсім. Держава, на чолі котрої стоїть монарх, називається [[монархія|монархією]].
 
У руках монарха може бути зосереджена верховна державна, військова і судова влада ([[абсолютна монархія]], ниніщо є наразі тільки в країнах [[Азія|Азії]], а також [[Ватикан]], який є [[теократія|теократичною монархією]]),. уВ нашінших час{{коли}}країнах монархія зазвичай обмежена найвищим законодавчим органом країни — [[парламент]]ом, (т. зв. [[парламентська монархія]], або [[конституційна монархія]]).
 
== Див. також ==