Мануел I: відмінності між версіями

'''Мануе́л І''' ({{lang-pt|Manuel I}}; {{ДН|31|5|1469}} — {{ДС|13|12|1521}}) — [[король Португалії]] ([[1495]]—[[1521]]). Представник [[португальці|португальської]] [[Авіська династія|Авіської династії]]. Народився в [[Алкошете]], [[Португалія]]. Наймолодший син візеуського герцога [[Фернанду (герцог Візеуський)|Фернанду]] й інфанти [[Беатриса Візеу|Беатриси Візеу]]. Онук португальського короля [[Дуарте (король Португалії)|Дуарте]]. Кузен і [[принц Португальський|спадкоємець]] (з [[1491]]) португальського короля [[Жуан II|Жуана ІІ]], після смерті якого успадкував трон. Став першим королем, що не був прямим нащадком попередника. Встановив [[абсолютизм|абсолютистський]] метод управління. Сприяв всебічному розвитку Португалії, яка досягла визначних досягнень у політиці, науці, [[португальська література|літературі]] та мистецтвах; перетворив свою країну на одну з європейських [[наддержава|наддержав]], яка стала на шлях [[Португальська колоніальна імперія|географічних відкриттів та заморських завоювань]]; зокрема, було прокладено морські шляхи до [[Індія|Індії]], [[Бразилія|Бразилії]] та [[Молуккські острови|Молукки]]. Реформував податкову систему й оновив законодавство, надрукувавши його в так званих [[ординації Мануела|ординаціях Мануела]] ([[1521]]). Підтримував християнських місіонерів у [[африка]]нських й [[азія|азійських]] країнах, фундував побудову [[Монастир єронімітів|Монастиря єронімітів]], намагався організувати новий [[хрестовий похід]] проти [[Османська імперія|турків]]. Примусово охрестив [[португальські євреї|португальських євреїв]], які отримали статус [[нові християни|нових християн]] ([[1496]]); стратив зачинателів [[Лісабонський погром|Лісабонського погрому]] ([[1506]]). Звертався до [[Святий Престол|Святого Престолу]] з проханням запровадити [[Португальська інквізиція|інквізицію]] ([[1515]]). Завдяки великим прибуткам від комерції, особливо торгівлі заморськими [[спеції|спеціями]], інвестував багато грошей у будівництво; сприяв появі нового [[Мануелський стиль|мануелського стилю]], так званої португальської пізньої [[готика|готики]]. Чоловік арагонських інфант [[ІзабеллаІзабела Астурійська|ІзабеллиАрагонська Астурійської(королева Португалії)|Ізабели]] (до [[1498]]), і [[Марія Арагонська|Марії Арагонської]] (до [[1516]]), та [[Елеонора Австрійська|Елеонори Австрійської]]. Мав 13 дітей, переважно від Марії; батько португальських королів [[Жуан III Благочестивий|Жуана ІІІ]] й [[Генріх I Кардинал|Генріха]]. Помер від [[чума|чуми]] у 52 роки, у [[палац Рібейра|палаці Рібейра]]. Похований у Монастирі єронімітів, [[Лісабон]], Португалія. Правління описане в офіційній «[[Chronica do Felicissimo Rei Dom Emanuel|Хроніці короля Мануела]]». Прізвиська — '''Уда́чливий''' ({{lang-pt|о Afortunado}}), '''Щасли́вий''' ({{lang-pt|o Venturoso}}), ''Великий''. Також — ''[[Мануель (ім'я)|Мануель]]'', ''[[Мануїл]]'', ''Еммануїл''.