Сепсис: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
м →Інфузійна терапія: clean up, replaced: плазмаферез → плазмаферез за допомогою AWB |
||
Рядок 149:
Трансфузія еритроцитарної маси рекомендована за умови зниження концентрації [[гемоглобін]]у <7,0 г/дл у дорослих пацієнтів за відсутності протипоказань. [[Еритропоетин]] не застосовується для лікування [[Анемія|анемії]] у хворих на сепсис. Свіжозаморожену плазму не слід використовувати для корекції порушень системи згортання крові за відсутності ознак кровотечі або запланованих інвазивних процедур. Профілактична трансфузія [[Тромбоцити|тромбоцитів]] показана, якщо їх кількість <10×10<sup>9</sup>/л, за відсутності явної кровотечі й при кількості <20×10<sup>9</sup>/л, якщо пацієнт має суттєвий ризик кровотечі. Більш високий рівень тромбоцитів ≥50×10<sup>9</sup>/л рекомендується підтримувати при активній кровотечі, операції або інвазивних процедурах.
Низький перфузійний тиск вимагає негайного застосування препаратів, що збільшують судинний тонус, і / або інотропну функцію серця. [[Дофамін]] і / або [[норадреналін]] є препаратами першочергової корекції артеріальної гіпотензії у хворих з септичним шоком. Застосування дофаміну як альтернативного вазопресорного препарату може мати місце у пацієнтів з низьким ризиком розвитку тахіаритмій та/або абсолютною [[Брадикардія|брадикардією]]. [[Добутамін]] повинен розглядатися як препарат вибору для збільшення серцевого викиду та доставки й споживання кисню при нормальному чи підвищеному рівні переднавантаження за умови адекватної інфузійної терапії. Завдяки переважної дії на β1-рецептори добутамін більшою мірою, ніж допамін, сприяє підвищенню цих показників. Використання [[адреналін]]у повинно бути обмежено лише випадками повної рефрактерності до інших [[Катехоламіни|катехоламінів]] або необхідністю підтримки цільового показника систолічного артеріального тиску та зниження дози норадреналіну. З цією ж метою можна застосовувати [[вазопресин]] до 0,03 од/хв.
Вкрай важливим напрямом лікування сепсису є респіраторна підтримка. Показання до проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ) при тяжкому сепсисі визначаються розвитком паренхіматозної [[Дихальна недостатність|дихальної недостатності]]: при зниженні респіраторного індексу нижче 200 показані інтубація трахеї і початок респіраторної підтримки. Одним з ефективних методів оптимізації газообміну є проведення ШВЛ у положенні на животі. При респіраторному індексі вище 200 показання визначаються індивідуально.
Рядок 155:
Проведення штучної живильної підтримки є вкрай необхідним компонентом лікування і входить до комплексу обов'язкових лікувальних заходів. Нутрітивна підтримка розглядається як метод, що запобігає розвитку тяжкої білково-енергетичної недостатності на тлі вираженого гіпер[[катаболізм]]у і гіпер[[метаболізм]]у. Включення ентерального харчування в комплекс інтенсивної терапії запобігає транслокації мікрофлори з кишечнику, розвитку дисбіозу, підвищує функціональну активність ентероциів і захисні властивості слизової оболонки, знижуючи ступінь ендотоксикозу та ризик виникнення вторинних інфекційних ускладнень. З метою профілактики всмоктування токсичних метаболітів з кишечнику до кровотоку застосовують [[ентеросорбент]]и. Необхідним аспектом інтенсивної терапії тяжкого сепсису є постійний контроль рівня [[Глікемія|глікемії]] і [[інсулін]]отерапія.
Наразі не пропонується використовувати внутрішньовенно гідрокортизон для лікування пацієнтів з септичним шоком, якщо є адекватним введення рідини (ресусцитація) і терапія вазопресорамии разом здатні стабілізувати гемодинаміку. Якщо ж цього не відбулося, то доцільним є додавання [[гідрокортизон]]у в дозах 0,24-0,3 г на добу протягом 5-7 днів, що дозволяє прискорити момент стабілізації гемодинаміки, припинення судинної підтримки і знизити летальність у популяції хворих з відносною наднирковою недостатністю. Разом з тим доведено, що необхідно відмовитися від необґрунтованого емпіричного призначення [[преднізолон]]у та [[дексаметазон]]у. Застосування глюкокортикостероїдів за відсутності септичного шоку та/або ознак адреналової недостатності на тлі сепсису є необґрунтованим. Разом з тим при окремих інфекційних захворюваннях з септичним перебігом, коли розвивається подібний до септичного шоку [[Інфекційно-токсичний шок|інфекційно-токсичний]], часто є необхідність їх застосування.
Останнього часу хороший ефект з великим ступенем доказовості продемонстрував препарат α-дротрекогін (активований протеїн С), якій має антикоагулянтну, профібрінолітичну та антизапальну властивість. Його вводять у дозі 0,24 г/кг/год.
Використовуються методи екстракорпоральної детоксикації: гемосорбція, [[плазмаферез]]. При виникненні тяжкого ступеня ниркової недостатності при тяжкому сепсисі показаний гемодіаліз.
З метою профілактики стресових виразок у травному тракті обов'язково застосовують [[Інгібітори протонного насосу|інгібітори протонної помпи]] або [[блокатори H2-гістамінових рецепторів]]. Призначають також препарати, що інгібують [[протеоліз]].
| |||