У дитинстві займався [[футбол]]ом і є прихильником цього виду спорту, уболіває за ліверпульський «[[Евертон (футбольний клуб)|Евертон]]». Згодом перейшов у [[кікбоксинг]], де виграв 100 з 104 проведених поєдинків. Боксом почав займатися у 20 років. Провівши до 2007 року 47 поєдинків, перейшов у професіонали. Перший перший чемпіонський бій провів у 2011 році проти співвітчизника [[Нейтан Клеверлі|Нейтана Клеверлі]], але поступився за рішенням суддів. Через 2 роки отримав другий шанс, вийшовши проти чемпіона світу в [[Напівважка вага в боксі|напівважкій вазі]], канадццяканадця [[Адоніс Стівенсон|Адоніса Стівенсона]]. Белью, якому довелося втрачати вагу перед боєм, знову програв, на цей раз технічним нокаутом. Після цього вирішив піднятися в першу важку вагу, де зі зростом у 191 см почував себе набагато комфортніше. Наступного року Белью зумів взяти реванш у Нейтана Клеверлі, вигравши роздільним рішенням суддів. Чемпіоном світу став у 2016 році на рідному «[[Гудісон-Парк|Гудісон-Парку]]», перемігши [[Ілунга Макабу|Ілунгу Макабу]] з [[Демократична Республіка Конго|Демократичної Республіки Конго]] і здобувши вакантний пояс за версією WBC в першій важкій вазі. У березні 2017 та травні 2018 двічі достроково переміг колишнього чемпіона світу в першій важкій ваговій категорії за версієями [[WBA]], WBC, [[The Ring]] та [[WBO]] і у [[Важка вага в боксі|важкій ваговій категорії]] за версією WBA, британця [[Девід Хей|Девіда Хея]]. Після цього вирішив завершити кар'єру, але прийняв виклик українця [[Усик Олександр Олександрович|Олександра Усика]], який кинув його Белью після перемоги над [[Гассієв Мурат Георгійович|Муратом Гассієвим]] в об'єднувальному поєдинку в першій важкій вазі в липні 2018 року.
