|
Найбільш наочними були численні удосконалення в області [[Права людини|прав людини]], такі як [[свобода слова]], свобода в Інтернеті (без цензури), громадянських свобод (1 клас) і політичних прав (1 клас) відповідно до ''[[Freedom House]]''. У 1991 р. Польща стала членом [[Вишеградська група|Вишеградської групи]] і приєдналася до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) в 1999 р. разом з Чехією та Угорщиною. Поляки тоді проголосували за вступ до Європейського Союзу в [[Референдуми, пов'язані з Європейським Союзом|ході референдуму в червні 2003]]-го, ставши повноправним членом 1 травня 2004 р. Польща приєдналася до [[Шенгенська зона|Шенгенської зони]] в 2007 р., в результаті чого кордони країни з іншими державами-членами ЄС були демонтовані, що дозволило повну свободу пересування в межах більшості країн ЄС. У той же час східний кордон Польщі в даний час включає зовнішню межу ЄС з Білоруссю, Росією та Україною. Ця межа призвела частково до карбування фрази «<nowiki/>[[Фортеця Європи]]<nowiki/>» з посиланням на «неможливість» в'їзду до ЄС для громадян колишнього Радянського Союзу.
== Географія ==
{{main|Географія Польщі}}
За винятком південного гористого регіону, територія країни майже цілком рівнинна. Країна лежить біля фізичного центру [[Європа|Європи]], який розташовано між 49° і 55° північної [[широта|широти]] та 14° і 24° східної [[довгота|довготи]].
Загальна довжина державного кордону становить 3496 км.[[Файл:Мапа Польщі.png|thumb|right|Мапа Польщі]]
Польща займає 9-е місце в Європі за площею і 8-е за кількістю населення.
Довжина польського кордону — 3511 км, з них 440 км припадає на морський кордон (''лінія узбережжя Балтійського моря, яка не є лінією державного кордону, повинна бути 770 км''). Польща межує з такими державами:
* на заході з [[Німеччина|Німеччиною]] — 467 км
* на півдні з [[Чехія|Чехією]] — 796 км та [[Словаччина|Словаччиною]] — 541 км
* на сході з [[Україна|Україною]] — 535 км і [[Білорусь|Білоруссю]] — 418 км
* на півночі з [[Литва|Литвою]] — 104 км і [[Росія|Росією]] ([[Калінінградська область]]) — 210 км
З півночі на південь Польща простягається на 649 км, це 5° і 50' широти. Це створює різницю в довжині дня між північною і південною частиною країни, тому влітку на півночі день більш ніж на годину довший, ніж на півдні, а взимку — все навпаки. Зі сходу на захід Польща простягається на 689 км, що становить 10° 02' довготи. Тому країна, перебуваючи в зоні Центрального часового поясу, має незначне відхилення в проміжку заходу та сходу сонця — між східною і південною частиною країни (в залежності від пори року коливається в проміжку 10-20 хвилин).
Географічні координати крайніх точок Польщі:
* 49°00' крайня південна точка — пік [[Ополонек]]
* 54°50' крайня північна точка — Ястребова гора в ґміні Владиславово
* 14°07' крайня західна точка — вигин річки [[Одер]] поблизу Осінова Долішнього
* 24°09' крайня східна точка — коліно [[Західний Буг|Західного Бугу]] поблизу Зосіна
[[Файл:Sudety Wschodnie mit.JPG|міні|[[Судети]]]]
[[Геометричний центр Польщі]] знаходиться в селі Пйонтек [[Ґміна Пйонтек|однойменної ґміни]], в [[Ленчицький повіт|Ленчицькому повіті]] [[Лодзинське воєводство|Лодзинського воєводства]].
=== Клімат ===
Польща розташована в зоні помірного клімату. У верхній частині [[Судети|Судетів]] та [[Карпати|Карпат]] спостерігаються ознаки гірського клімату. Влітку середня температура становить +17 °С на узбережжі до 19,3 °С в [[Нижня Сілезія|Нижній Сілезії]] і в безпосередній близькості від [[Тарнув]]а. У зиму, приблизно від 0 °С [[Свіноуйсьце]]; −1 °С в Сілезькій низовині, [[Любуське воєводство|воєводстві Любуському]] та балтійському узбережжі; −3 °С у [[Варшава|Варшаві]]; нижче −5 градусів в регіоні [[Сувалки]]. Середньорічна температура коливається від більш 9 °С в безпосередній близькості від [[Вроцлав]]а, [[Легниця|Легниці]] і [[Зелена Гура]] до 6 °С в регіоні [[Сувалки]].
[[Файл:Grzes, Dlugi Uplaz.jpg|міні|ліворуч|[[Татри]]]]
Річна кількість опадів становить близько 600 мм, найнижча близько 500 мм відмічена на Куяви, яка пов'язана з розташуванням цій місцевості значної кількості озер, а за винятком найвищих гірських місцин, було відмічено в середній частині узбережжя і на Сілезькій височині — близько 750—800 мм опадів на рік. Вегетаційний період триває в середньому 180—190 днів на північному сході країни і до 235 днів в районі [[Слубіце]], [[Глогув|Ґлоґува]] і [[Вроцлав]]а.
[[Файл:Słowiński Park Narodowy 3.jpg|міні|[[Словінський національний парк]]]]
Число днів зі сніговим покривом змінюється і збільшується в міру пересування на схід країни. На Щецинській низовині, Любуських землях і Нижній Сілезії сніговий покрив лежить менш ніж 40 днів на рік, в центрі Польщі близько 60 днів, а в районі [[Сувалки]] понад 100 днів. Спекотні дні з максимальною температурою вище 25 °С спостерігаються не часто в період з квітня по вересень, іноді в жовтні.
=== Рельєф, ґрунти ===
''Докладніше у статтях: [[Географія Польщі]], [[Сейсмічність Польщі]]
=== Геологія й корисні копалини ===
''Докладніше у статтях: [[Геологія Польщі]], [[Корисні копалини Польщі]]
На території Польщі стикаємося 3 основні тектонічні підрозділи:
* Докембрійська [[Східноєвропейська платформа]] (на сході і північному сході Польщі), ще називають пониззям [[Східноєвропейська рівнина|Східноєвропейської рівнини]].
* Палеозойська платформа Центральної та Західної Європи (''Позаальпійська Центральна Європа''), з осадового чохла якої формується підвищення каледонське та герцинське (''Західні і Східні [[Судети]], [[Свентокшитські гори]]'').
* Молоді складчастості (''[[Карпати]] з [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатським воєводством]]'').
[[Файл:Sandomierz (js).jpg|міні|Вид на [[Вісла|Віслу]] та замок в [[Сандомир]]і]]
=== Гідрологія ===
''Докладніше у статтях:'' [[Гідрогеологія Польщі]]
[[Файл:Dębki 1a.jpg|міні|[[Вісла]] та [[Одер]] впадають у [[Балтійське море]]]]
==== Річки ====
Найдовші річки країни: [[Вісла]] (довжина — 1030 км); [[Одер]], яка є складовою частиною західного кордону Польщі (854 км). Значні річки країни: [[Варта (річка)|Варта]] (808 км, притока [[Одер|Одри]]), [[Західний Буг]] (772 км), [[Сян]] (притока [[Вісла|Вісли]]) (443 км).
[[Вісла]] та [[Одер]] впадають у [[Балтійське море]], як і численні малі річки в [[Померанія|Померанії]]. [[Лина]] і [[Анграпа]] впадають в [[Преголя|Преголю]], а [[Чарна Ханьча]] — в [[Німан]], які теж впадають до [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Хоча переважна більшість річок в Польщі течуть у напрямку до [[Балтійське море|Балтійського моря]], проте в польських [[Бескиди|Бескидах]] беруть свій початок верхні притоки річки [[Орава (річка)|Орава]], яка впадає у [[Ваг]] і несе потім свої води до [[Дунай|Дунаю]] і в [[Чорне море]]. На краю [[Східні Бескиди|Східних Бескидів]] беруть свій початок потоки, які впадають в [[Дністер]] басейну [[Чорне море|Чорного моря]].
Річки Польщі, використовувалися з давніх часів для навігації, вікінги плавали по [[Вісла|Віслі]] та [[Одер]]у в човнах. У [[середньовіччя|середньовіччі]] і на початку Нового часу, коли [[Річ Посполита]] була житницею Європи, відвантаження зерна та іншої сільськогосподарської продукції вниз по [[Вісла|Віслі]] до [[Гданськ]]а і далі в Західну Європу мало велике значення для цих територій.
==== Озера ====
Озера Польщі за походження — льодовикові (здебільшого, окрім гірських) та розташовані в основному в північній частині країни, згрупованих у районах, так званих озерних краях. В Польщі налічується майже десять тисяч закритих водойм, що охоплюють понад 1 га (2,47 акри) кожне. Польща відноситься до країн з великою кількістю озер (на одиницю площі). У Європі лише [[Фінляндія]] має більшу щільність озер<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/1003710796|title=Poland (ABDO Digital Hosted) .|last=Christine.|first=Zuchora-Walske,|publisher=ABDO Digital|location=New York|isbn=1614808775|oclc=1003710796}}</ref>. Найбільші озера (з площею понад 100 квадратних кілометрів): [[Снярдви]] і [[Мамри]] в [[Мазурія|Мазурії]], а також [[Лебсько]] та [[Дравсько]] в [[Померанія|Померанії]]. На додаток до цих озер є цілі озерні краї (у [[Вармінсько-Мазурське воєводство|Вармінсько-Мазурському]], [[Поморське воєводство|Поморському]], [[Любуське воєводство|Любуському]], [[Великопольське воєводство|Великопольському]] воєводствах), існує також велика кількість гірських озер в [[Татри|Татрах]], наприклад [[Морське Око]]<ref>{{Cite web|url=http://www.ciaworldfactbook.us/europe/poland.html|title=Poland {{!}} CIA World Factbook — The best country factbook available online|website=www.ciaworldfactbook.us|language=en|accessdate=2017-11-12}}</ref>. Озеро з найбільшою глибиною — понад 100 метрів — озеро [[Ханьча (озеро)|Ханьча]] в Вігри озерному краї, на схід від [[Мазурія|Мазурії]] в [[Підляське воєводство|Підляському воєводстві]].
Здавна народності, що населяли Польщу обживали озера, використовуючи їх в народному господарстві та з захисною метою. Серед перших таких археологічних знахідок є поселення в Великопольському озерному краї. В будинках на озерах в Біскупіне мешкали більш ніж тисячу жителів, вони були датовані VII ст. до н. е. й належали народностям [[Лужицька культура|Лужицької культури]]. Предки сьогоднішніх поляків, будували свої перші фортеці на островах в навколишніх озерах. Так, легендарний князь [[Попель]] нібито заклав залогу [[Крушвіца]] на [[озеро Ґорло|озері Ґорло]]. Перший історично зафіксований правитель Польщі, князь [[Мешко I]], заклав й мешкав в палаці на острові на річці [[Варта]] поблизу [[Познань|Познані]].
== Державний устрій ==
| 