Чотириструнне банджо: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 23:
Інструмент виник у XVIII столітті в Америці у середовищі африканських рабів. У США отримав відносну популярність у 20-х роках XX століття. Згодом досить широко став використовуватися у [[джаз]]і.
 
У Бразилії цей інструмент відомий під назвою «самба-банджо» або «банджо-кавако» і вважається гібридом банджо і [[кавакінью]]. Вперше такий гібрид представлений наприкінці 1970-х бразильським музикантом [[Алмір Гунето|Алміром Гінето]]. З одного боку такий інструмент був гучнішим, але схожим на традиційний кавакінью, з іншого — новаторським.
 
== Налаштування ==
Чотириструнне банджо має декілька типів налаштувань. Серед популярних - CGDA, DGCE, DGCD та CGBD. Самбанджо має таке саме налаштування і діапазон, що й кавакінью, але його [[тембр]] зовсім інший — він звучить як традиційний банджо, але вищої тональності.