Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 1 рік тому
м
правопис
Засноване новгородцями як торговельне поселення (первинна назва ''Торг'') у підвласній тоді їм області фінського племені [[ям (плем'я)|ем]] хямі.
 
[[Абоський замок]] (Åbohus, Slottet, потім — в'язниця) побудовано [[1156]] року, за шведського короля [[Ерік IX|Еріка IX]], який завоював південну частину Фінляндії, але значним містом Або став не раніше [[XIII століття]]. У 1198 році карели з новгородцями захопили та пограбували місто, який тоді був опорним пунктом [[Швеція|Швеції]] в Фінляндії. [[1300]] року місто обрав своєю резиденцією [[архиєпископархієпископ]] фінляндський; [[1318]] року його знову захопили новгородці. [[1323]] року, коли сутички з Новгородом завершились, починається розквіт Або. [[1628]] року [[Густав II Адольф]] запровадив [[гімназія|гімназію]], яка в [[1640]]-му зусиллями графа Петра Браге була перетворена в університет (Королівську академію Або).
 
[[28 серпня]] [[1713]] року росіяни, на чолі з царем [[Петро I|Петром I]] та генерал-адміралом графом [[Апраксін Федір Матвійович|Апраксіним]] вступили в місто і утримували його до [[1721]] року, тобто до кінця війни. Під час шведської війни [[1741]]-[[1743|43]] років росіяни, на чолі с графом Брюсом, зайняли Або [[8 вересня]] [[1742]] року і заклали тут верф. Після цієї війни, яка закінчилась Абоським миром, шведи володіли Або до [[10 березня]] [[1808]] року, коли генерал Шепелев зайняв Або, який потім відійшов Росії по Фрідріхсгамському миру, причому він зберіг значення столиці країни до [[1819]] року, коли фінський сенат був переведений у Гельсінгфорс([[Гельсінки]]), після пожежі [[1827]] року туди ж було перенесено й університет.
154 698

редагувань