Трембіта: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 16:
| статті = [[Українська музика]]
}}
{{Otheruses|Трембіта (значення)}}
'''Трембі́та'''<ref name="Словарь Грінченка">[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B0 Трембіта // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 280.]</ref><ref>{{СУМ-11|Трембіта}}</ref>, '''тримбі́та'''<ref>[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%B0 Тримбіта // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 283.]</ref>, рідко '''тромбі́та'''<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ5}}</ref> — український народний духовий [[Мундштук (деталь музичного інструмента)|мундштуковий]] (дульцевий) [[музичний інструмент]]. Має вигляд дерев'яної труби без вентилів і клапанів, інколи обгорнутої березовою корою. Довжина від 2,5 до 8 метрів, діаметр близько 30 мм, збільшується у розтрубі; у вузький кінець трембіти вставляється дерев'яний, роговий або металевий [[Мундштук (деталь музичного інструмента)|мундштук]] (дульце, пищик).
Висота звукового ряду трембіти залежить від її величини. Мелодію виконують переважно у верхньому [[регістр (музика)|регістрі]]. Трембіта поширена у східній частині [[Українські Карпати|Українських Карпат]], зокрема на [[Гуцульщина|Гуцульщині]], у Польщі та Угорщині. == Етимологія ==
Рядок 26 ⟶ 27:
== Історія ==
Споконвіку трембіта була єдиним засобом зв'язку
Визначений таким чином час ватаг оповіщав трембітною мелодією-сигналом («вівці йдуть на обід до стаї»). Особливі звуки інструмента попереджали і про небезпеку. Вживалася трембіта і для подання сигналів про початок та закінчення робочого дня. Цей інструмент супроводжував гуцульські [[обряд]]и і свята. У Карпатах за давньою традицією жодні урочистості не відбувалися без трембіти — цієї, на перший погляд, довгої дерев'яної труби з [[явір|яворовим]] мундштуком та нехитрою, здається, навіть спрощеною мелодією. Саме трембіта сповіщала про народження в сім'ї дитини. Поклик цього інструмента == Будова ==
Рядок 32 ⟶ 37:
== Виготовлення інструмента ==
[[Файл:Трембіти.jpg|thumb|Трембіти в музеї музичних інструментів,
Згідно з давньою гуцульською традицією, трембіту треба виготовляти з громовиці, тобто дерева, в яке влучила [[блискавка]]. Вважається що така трембіта звучить найкраще. До речі, жоден найвправніший [[тесляр]] не розчахне [[
Майстер повинен загнати лезо топірця в деревину так, щоб, повагом натиснувши, розчахнути «сурму» навпіл. Це складна операція. Заганяти лезо можна тільки на 10—15 сантиметрів, бо цей шмат доведеться зрізати, він не звучатиме. А розчахнути триметрову сурму необхідно на дві рівні частини (якщо не вдалося — праця змарнована).
Після цього майстер береться за різці та ножі різної конфігурації, з допомогою яких «ладнає голос інструментові». Обережно, протягом годин і діб (виготовлення одного інструмента може тривати майже рік) вибирає серцевину з обох половинок заготовки. Залишається тільки двоміліметрова оболонка. Заготовка має 8—10 кілограмів ваги, а готова трембіта — до півтора кілограма.
== Цікаві факти ==
|