Олександр Конецпольський (подільський воєвода): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
зайві однакові внутрішні посилання прибрав, зробив прямі посилання. У власних іменах допускається як ґ, так і г.
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 9:
У молодому віці був відданий до двору [[Київський воєвода|київського воєводи]] князя [[Костянтин Василь Острозький|Василя-Костянтина Острозького]], де здобував перший досвід у сутичках з татарами. 1579 року з 100-кінною гусарською ротою на службі королю брав участь у виправі<ref>поході</ref> на [[Полоцьк]]. Служив у складі полку [[староста|старости]] пшасниського [[Кшиштоф Ніщицький|Кшиштофа Ніщицького]], обороняючи литовсько-московський кордон у районі [[Шклов]]а. Під час [[Великі Луки (Росія)|великолуцької]] виправи 1580 року (за спеціальним завданням короля) був у складі окремого підрозділу [[Ян Саріуш Замойський|Яна Саріуша Замойського]] (похід на Веліж, [[Великі Луки (Росія)|Великі Луки]]). Після їх здобуття був відданий, разом з найкращими верховими ротами, тимчасово під командування [[брацлавський воєвода|брацлавського воєводи]] [[Януш Збаразький|Івана-Януша Збаразького]]. Був їхнім очільником (близько 2400 вершників), під [[Торопець|Торопцем]] було розбито 10000-е московське військо [[Воєвода|воєводи]] Хілкова. Брав участь під час походу на [[Псков]] у 1581—1582 роках, відзначився під час боїв під мурами фортеці 7 грудня 1581&nbsp;р.). За заслуги отримав 1580 року від короля річну пенсію з доходів Bєлюньського староства розміром 200 золотих, збільшену 1582 року до 300 золотих. 1582—1586 років служив у [[кварцяне військо|кварцяному війську]], керував ротою вершників.
 
Близько 1584 року став старостою вєлюньським. Під час безкоролів'я підтримував політику Я.&nbsp;С.&nbsp;Замойського. 1587 року перебував з двором у Кракові, взяв участь в обороні Кракова від нападу архикнязя [[Максиміліан I Габсбург|Максиміліана Габсбурга]], в січні 1588 року став керівником передової сторожі, на її чолі першим перейшов польсько-цісарський кордон. У [[битва під Бичиною|битві під Бичиною]] 24 січня 1588 року воював на лівому крилі. За сприяння Я.&nbsp;С.&nbsp;Замойського отримав від короля [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмунда III]] Жарновецьке староство у 1595 році, каштелянію сєрадзьку 1597 року.
 
Брав участь 1601—1602 років у виправі на Ліфляндію (керував 100-кінною ротою в королівському полку [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]]). У 1607—1609 роках був одним з активних учасників війни з московитами. На початку 1606 року став сєрадзьким воєводою. Під час [[рокош Зебжидовського|рокошу Зебжидовського]] став на сторону короля, хотів єдності (компромісу) шляхти. 16 липня 1606 року ледве залишився живим під час сутички. Був ревним католиком, мав тісні зв'язки з єзуїтами. Під час відновлення рокошу активно протидіяв у Великопольщі рокошанам. Брав участь у [[Битва під Гузовим|Гузувській кампанії]], привів з собою 200 гусарів, 100 козаків, 100 піхотинців. Під час битви під Гузувим мав відповідати за особисту безпеку короля. На початку 1608 року брав участь у переговорах між сторонами конфлікту. За це король віддав йому староство Бжезьніцьке, надав річну пенсію 6000 золотих.<ref>''Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)…&nbsp;— S. 511—512.</ref> З 1603 року був [[Подільські воєводи|подільським воєводою]].<ref name="K1"/>
 
Помер в 1609 роціроку<ref>''Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)…&nbsp;— S. 511.</ref><ref name="АК1">[http://www.sejm-wielki.pl/b/11.70.233 Aleksander Koniecpolski z Koniecpola h. Pobóg (ID: 11.70.233)]. {{ref-pl}}</ref> в Русьці ([[Серадзьке воєводство (1339—1793)|Сєрадзьке воєводство]]).<ref name="К12">''Kotarski H.'' Koniecpolski Aleksander h. Pobóg (zm. 1609)…&nbsp;— S. 512.</ref>
 
=== Сім'я ===
Рядок 38:
== Посилання ==
* [http://www.sejm-wielki.pl/b/11.70.233 Aleksander Koniecpolski z Koniecpola h. Pobóg (ID: 11.70.233)]. {{ref-pl}}
 
 
{{DEFAULTSORT:Конецпольський Олександр (подільський воєвода)}}