Санґушко Дмитро Федорович: відмінності між версіями

| ім'я = Дмитро Данило СанґушкоСангушко

| підпис_зображення = ''Дмитро Данило СанґушкоСангушко''

[[Файл:Надгробна плита Дмитра Санґушка.jpg|міні|праворуч|160пкс|Зарисовка надгробної плити Дмитра СанґушкаСангушка в церкві святого Миколая в Яромєжі]]

'''Дмитро Данило Сангушко''' — [[князь]] гербу [[Погоня|Погоня Литовська]] (*[[1530]] — †[[3 лютого]] [[1554]], [[Яромєж|Яромерж]], [[Моравія]]) — військовий, державний діяч Королівства Польського, [[Староста|староста]] [[Канів|канівський]], [[Черкаси|черкаський]], [[Житомир|житомирський]] і [[Вінницькі старости|вінницький]]. Найстарший син старости [[брацлав]]ського, [[Вінницькі старости|вінницького]] князя [[Федір СанґушкоСангушко|Федора Сангушка]], брат [[Брацлавські воєводи|воєводи брацлавського]] і [[Польний гетьман литовський|гетьмана польного литовського]] [[Сангушко Роман|Романа Сангушка]].

[[Сейм]] 1551 року постановив, що [[Беата Костелецька|Беата Косцелецька (Костелецька)]], вдова по князеві [[Острозький Ілля Костянтинович|Іллі Острозькому]] не може видати заміж свою доньку [[Острозька Гальшка Іллівна|Гальшку Острозьку]] без згоди опікунів&nbsp;— Федора СанґушкаСангушка, князя [[Острозький Василь Костянтин|Василя Острозького]] і короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда ІІ Августа]]. Князь Василь Острозький вирішив одружити 14-річну Гальшку Острозьку з Дмитром СанґушкомСангушком, на що спочатку дала згоду її матір. Та після заперечення короля мати змінила свою думку. СанґушкоСангушко, який закохався у Гальшку, з Василем Острозьким просились заїхати до [[Острог]]а в гості, але Беата Косьцєлєцка наказала челяді не допускати їх до [[Острозький замок|замку]]. Після збройної сутички замок був захоплений челяддю непрошених гостей і 15 вересня 1553 року Дмитро Сангушко одружився з Гальшкою Острозькою і виїхав з нею до Канева. За настановами з королівського двору Беата Косьцелецька написала скаргу королю, що шлюб відбувся без її згоди. Сигізмунд ІІ Август позбавив СанґушкаСангушка уряду (посади) старости, наказав з'явитись у січні 1554 року до [[Книшин]]а на королівський суд за вчинене насилля разом з Острозьким, за якого заступився імператор [[Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)|Фердинанд І Габсбург]] листом від 11 грудня 1553&nbsp;р., звинувачуючи у події матір Гальшки. Князя Василя Острозького король позбавив прав опікуна, Дмитра Сангушка за неявку на суд присудили до [[Баніція|інфамії]]&nbsp;— позбавлення честі, вигнання з держави, конфіскації майна і зобов'язали повернути Гальшку матері. 20 січня 1554&nbsp;р. були розіслані королівські універсали.<ref>''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554)… S. 473</ref> Кожен охочий міг його безкарно вбити і отримати 200 золотих винагороди.

Дмитро СанґушкоСангушко і переодягнена на слугу Гальшка втекли до [[Чехія|чеської]] [[Сілезія|Сілезії]], маючи надію сховатись у раудницькому<ref>''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554)… S. 473</ref> замку [[Великий гетьман коронний|гетьмана]] [[Тарновський Ян Амор|Яна Амора Тарновського]]&nbsp;— тестя Василя Острозького. За ними вирушили у погоню [[Мартин Зборовський]] і його син Мартин, який мав надію видати Гальшку за одного зі своїх синів, Януш і Анджей Косцелецький, брати (буські старости<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/gorkowie01.html#F1 Górkowie (01)] {{ref-pl}}</ref>) [[ҐуркаГурка Лукаш|Лукаш]] і [[ҐуркаГурка Анджей|Анджей ҐуркиГурки]]. 31 січня втікачі через Німбурк добрались до містечка Лиса (недалеко Яромержа) над Лабою за 30&nbsp;км від [[Прага|Праги]] Сангушко вирішив влаштувати весільний бенкет. Вночі з 31 січня на 1 лютого Мартин Зборовський з сином (Косцелецькіі прибули до Яромежу 4 лютого, брати ҐуркиГурки&nbsp;— 7), бурмістром Німбурка Адамом Кухтою та кількома іншими представили бургграфу на замку в Лисі королівський універсал,<ref>''Mariusz Machynia.'' Sanguszko (Sanguszkowicz) Dymitr, książę z linii niesuchejesko-lokackiej (zm. 1554)… S. 473</ref> який завдяки хабареві вмовив старосту замку затримати СанґушкаСангушка за хибним звинуваченням у крадіжці (той заборонив його вбивати).

7 лютого Зборовскі віддали тіло. [[11 лютого]] [[1554]] року Д. Сангушка зусиллями міської ради поховали в Яромержі у церкві святого Миколая під вівтарем [[Свята Варвара|св. Варвари]] (різницьким); поховання покрили кам'яною плитою, фундованою Сангушками з написом: {{lang-la|«Hoc loco conditur corpus clari lithuuaniae ducis Dimithr Sanduskowic ex magnifica Olgerdorum familia nati, capitanei Cyrkoviensis et Kanowiensis, quem perfide insidiose Martinus Zborovski trucidavit»}} («Тут спочиває прах славного литовського князя із знаменитого дому ОльґердаОльгерда, старости черкаського і канівського, по-зрадницьки і віроломно убитого [[Мартин Зборовський|Марціном (Мартином) Зборовським]]»).

{{DEFAULTSORT:СанґушкоСангушко Дмитро Федорович}}

[[Категорія:СанґушкиСангушки|Дмитро Федорович]]