Роберт Кох: відмінності між версіями

'''Ро́берт Кох''' ({{lang-de|Robert Koch}}; [[11 грудня]] [[1843]]&nbsp;— [[27 травня]] [[1910]])&nbsp;— [[Німеччина|німецький]] [[Мікробіологія|мікробіолог]], один з основоположників сучасної [[бактеріологія|бактеріології]] і [[епідеміологія|епідеміології]]. Відомий своєю роллю у визначенні специфічних збудників [[Туберкульоз|туберкульозу]], [[Холера|холери]] та [[Сибірка|сибірки]] та проведенням експериментів для підтвердження концепції інфекційного захворювання.<ref name="Robert Koch">«Robert Koch.» ''World of Microbiology and Immunology.'' Ed. Brenda Wilmoth Lerner and K. Lee Lerner. Detroit: Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 Apr. 2013.</ref> Кох проводив на мешканцях африканських колоній експерименти з ліками, які містили отруту, зокрема, з препаратами [[Арсен|миш'яку]]. Крім своїх інноваційних досліджень з захворювань, які включали експерименти з людьми, Кох створив та вдосконалив лабораторні технології та методи в галузі мікробіології та зробив основні відкриття в галузі громадського здоров'я.<ref name="Robert Koch A Life">Brock, Thomas. ''Robert Koch: A life in medicine and bacteriology.'' ASM Press: Washington DC, 1999. Print.</ref> Його дослідження призвели до створення [[Постулати Коха|постулатів Коха]], — серії з чотирьох узагальнених принципів, що пов'язують певні мікроорганізми з конкретними хворобами, які сьогодні залишаються «золотим стандартом» в медичній мікробіології<ref name="Robert Koch A Life"/>. У 1905 році Кох отримав [[Список лауреатів Нобелівської премії з фізіології або медицини|Нобелівську премію з фізіології та медицини]] за свої новаторські дослідження в областігалузі туберкульозу.<ref name="Robert Koch A Life"/> {{Нп|Інститут Роберта Коха|||Robert Koch Institute}} названийназвано на його честь.

Закінчив [[ГеттінгенськійГеттінгенський університет]]. У 1872—1880 роках працював санітарним лікарем у Вольштині (Польща), де організував домашню лабораторію і провів свої перші мікробіологічні дослідження. Там є його меморіальний музей.

Основні праці Коха присвячені виявленню мікроорганізмів&nbsp;— збудників [[Інфекційні захворювання|інфекційних хвороб]] і розробці методів боротьби з ними. З цією метою Кох зробивздійснив експедиції до [[Єгипет|Єгипту]], [[Індія|Індії]]. Вперше одержав [[Чиста культура|чисту культуру]] раніше відкритої [[БактеріяБактерії|бактерії (тоді&nbsp;— бацили)]] [[Сибірка|сибірки]], чим довів її здатність утворювати [[Спора|спори]], і пояснив шляхи поширення цієї хвороби. У 1884 році він сформулював так звані [[постулати Коха]]&nbsp;— правила визначення специфічності збудників інфекційних захворювань. Відкрив та описав [[холерний вібріон]]&nbsp;— збудника [[Холера|холери]].

Великого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882, коли оголосив про те, що зумів виділити [[бактерії|бактерію]], що спричинює [[туберкульоз]]. У той час і до сьогодні це захворювання було однією з головних причин [[смертність|смертності]]. Кох приготував [[вакцинаВакцини|вакцину]] з ослаблених бактерій туберкульозу, але попередити захворювання за допомогою цієї вакцини йому не вдалося. [[Антиген]] під назвою [[туберкулін]]у дотепер застосовують як допоміжний засіб при діагностиці туберкульозу для виявлення реакції [[Гіперчутливість#Гіперчутливість IV-ого типу|гіперчутливості сповільненого типу]] на токсин туберкульозної бактерії. [[Вакцинація]] проти туберкульозу з'явилась тільки через декілька років після смерті Коха, але це ніяк не зменшує важливості відкриття і заслуг його в справі боротьби з туберкульозом. Він не тільки відкрив збудника туберкульозу, а відкриті ним бактерії одержали назву «[[паличкаMycobacterium Кохаtuberculosis|«паличок Коха»]]», але й довів, що певні види бактерій завжди спричинюють певну хворобу. Крім того, Кох розробив метод селекції окремих видів бактерій і їхньої культивації на [[Поживне середовище|штучних середовищах]]. За ці досягнення в [[1905]] році Роберта Коха Нобелівський комітет удостоїв Нобелівської премії з фізіології або медицини.