Вікіпедія

Каталонія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
правопис
Рядок 7:
|image_map = E.U-Catalonia.png
|national_motto = Som i Serem («Ми є і ми будемо»)
|national_anthem = [[Гімн Каталонії|Els Segadors («Женці»)]]<br />[[Файл:Els Segadors.ogg]]
|official_languages = [[Каталонська мова|каталанська]], [[Іспанська мова|іспанська]] та [[Аранська говірка|аранська]] ([[Окситанська мова|окситанська]])
|capital = [[Барселона]]
Рядок 22:
|leader_title2 = Президент Парламенту
|leader_name2 = повноваження призупинені
|leader_title3 =
|leader_name3 =
|area_rank = 6
|area = {{Formatnum: 31930}}
Рядок 39:
|GDP_PPP_per_capita =
|GDP_PPP_per_capita_rank =
|sovereignty_type = Автономний реґіонрегіон, окрема нація
|sovereignty_note = у складі [[Іспанія|Королівства Іспанія]]
|established_event1 = Незалежн. de facto
Рядок 82:
</ref>.
 
За іншою версією, слово ''Каталонія'' є похідним від самоназви германського племені [[Вестготи|вестготів]], які захопили ці землі під час розпаду [[Римська імперія|Римської імперії]] (з [[5 століття|V]] ст. до [[718]]&nbsp;р.). За цією версією назва ''Каталонія'' походить від слова ''Gotholàndia'' або ''Gotalàunia''&nbsp;— «земля ґотівготів» ([[латинська мова|латинізоване]] ''Gothland''): [[франки]] часто називали території на південь від [[Піренеї]]в «ґотськимиготськими землями».
 
Існує також версія яка пов'язує слово ''Каталонія'' з [[арабська мова|арабською]] назвою замку у м. [[Монсон]] у провінції [[Уеска]] в Автономній області Іспанії [[Арагон]]і: арабською він називався ''Калат-Талунійя'', і нібито саме цю назву араби перенесли на всі території, розташовані на схід від цієї місцевості, тобто на сьогоднішню Каталонію.
Рядок 122:
У 269&nbsp;р. до н.&nbsp;е. річка Ебро стала першим військовим кордоном між [[Карфаген]]ом та [[Стародавній Рим|Римом]]. Як наслідок [[Завоювання Іспанії Римом|Пунічних війн]] уся територія нинішньої Каталонії увійшла до іберійських провінцій Риму.
 
З падінням [[Римська імперія|Римської імперії]] ([[476]]&nbsp;р.) на каталонських землях утвердилися [[вестготи|візиґотивізиготи]] (вестготи), які зазнали значної романізації. ВізиґотськеВізиготське королівство, поділене на численні провінції, не було стійким державним утворенням. За візиґотіввізиготів відбувалися численні сутички та збройні конфлікти, зокрема й перше повстання з метою виокремлення земель сучасної у Каталонії в осібне [[королівство]] під проводом [[герцог]]а [[Герцог Паулюс|Паулюса]] у [[672]] році.
 
На початку [[8 століття|VIII]] ст. Піренейський півострів зазнав [[бербери|берберо]]-[[іслам|мусульманської]] навали, втім уже до кінця того ж століття над каталонськими землями встановили контроль [[Франкське королівство|франкські]] королі, які поділили Каталонію між різними графствами.
Рядок 132:
У [[1137]] році Каталонія об'єдналася з королівством Арагон. Подальше правління королів [[Яків І (король Арагону)|Якова І Завойовника]] ([[1213]]—[[1276]]) та Петра ІІІ Великого ([[1276]]—[[1285]]) вважається «золотим віком» каталонської історії, коли проводиться експансійна зовнішня політика, а всередині королівства панували каталонська мова та культура, розвивалися [[мистецтво]] та [[література]]. Цей сприятливий для розвитку Каталонії період тривав загалом до середини [[14 століття|XIV]] ст., після чого&nbsp;— як внаслідок внутрішніх (зокрема переривання престолонаслідування), так і зовнішніх (передусім, підсилення Кастилії) причин&nbsp;— Каталонія стала провінцією об'єднаної Іспанії (з [[1479]]&nbsp;р.), що закріпив [[династія|династійний]] [[шлюб]] [[Ізабелла I Кастильська|Ізабели Кастильської]] та [[Фердинанд II Арагонський|Фердинанда ІІ Арагонського]] ([[1492]]).
 
До [[1714]]&nbsp;р. Каталонії значною мірою вдавалося зберігати відносну політичну самостійність, але внаслідок [[Війна за іспанську спадщину|Війни за іспанську спадщину]] (зокрема, битви під [[Барселона|Барселоною]] ([[11 вересня]] [[1714]]&nbsp;р.), в якій [[Карл VI ГабсбурґГабсбург|ерцгерцог Карл VI]], підтримуваний каталонською [[знать|знаттю]], програв іспанську корону Філіпу V&nbsp;— першому Бурбону на іспанському троні) права Арагонського королівства були скасовані.
 
У [[18 століття|XVIII]] ст. на каталонських землях іспанський уряд проводив жорстку централізаторську політику. У цей же час активно зароджувався і розвивався [[капіталізм]], який завдяки торгівлі з [[Америка|Америкою]] давав надприбутки.
Рядок 157:
{{детальніше|Провінції Каталонії}}
 
[[Файл:CatMCVPtoponims.svg|thumb|right|250px|''Адміністративний поділ Каталонії на [[Кумарка|кумарки]], провінції та [[БаґаріяБагарія|баґаріїбагарії]].'']]
До складу регіону входять 4 адміністративні провінції: [[Барселона (провінція)|Барселона]], [[Таррагона (провінція)|Таррагона]], [[Льєйда (провінція)|Льєйда]] та [[Жирона (провінція)|Жирона]]. У свою чергу провінції діляться на 41 [[Кумарка|район]] (кумарку), а ті, у свою чергу, на 946 муніципалітетів.
 
Рядок 189:
 
[[Файл:‎Escut d'armes de Catalunya.svg|left|thumb|150px|''Герб Автономної області Каталонія.'']]
[[Герб Каталонії]], який історично належав графу [[Рамон БаранґеБаранге IV|Рамону БаранґеБаранге IV]], є одним з чотирьох найдавніших гербів у [[Європа|Європі]], перші документовані згадки про нього датовані 1150&nbsp;р. З 1137 по 1714&nbsp;р.р. герб барселонських графів став гербом [[Арагонське королівство|Арагонської корони]]. Зараз же він розміщений в третьому чотирикутнику, що входить до гербу [[Іспанія|Королівства Іспанія]].
 
Штандарт [[Женералітат|Автономного уряду Каталонії]], до якого входять три установи&nbsp;— парламент, уряд та голова уряду, був створений у 1932&nbsp;р. Декретом від 2 квітня 1981&nbsp;р. штандарту надано офіційний статус.
Рядок 195:
Прапор складається з чотирьох горизонтальних червоних та п'яти жовтих смуг. Статутом Каталонії, прийнятим у 1979&nbsp;р., прапору надано офіційний статус.
[[Гімн Каталонії]]&nbsp;— «Els Segadors» («Женці») оспівує історичні події 1640&nbsp;р. під час війни каталонських селян з [[Філіп IV (король Іспанії)|Філіпом IV]] за свободу рідної землі. Автор сучасного тексту гімну (створеного на основі стародавньої пісні, адаптованої у 1899&nbsp;р.)&nbsp;— [[Емілі ҐуаньябентсГуаньябентс]], музична версія [[Франсеск Альо|Франсеска Альо]] (датована 1892&nbsp;р.). 25 лютого 1993&nbsp;р. Парламент Каталонії ухвалив Закон про статус Національного гімну Каталонії.
 
[[Національний день Каталонії]] відзначається [[11 вересня]]. Його затверджено рішенням Парламенту у 1980&nbsp;р. на честь вшанування подій 1714&nbsp;р., коли [[Барселона]] після 13 місяців оборони впала під натиском бурбонських військ [[Герцог Бервік|Герцога Бервіка]] під час війни за іспанський трон. Внаслідок завоювання Каталонія втратила свої привілеї та права на власні державні установи, каталанська мова була заборонена. Національні герої&nbsp;— [[Рафаел Казаноба|Рафа́ел Казан́оба]] (кат. Rafael Casanova) та [[Жузеп МураґасМурагас|Жуз́еп Мур́аґасМур́агас]] (кат. Josep Moragues).
 
== Демографія ==
Рядок 251:
|7
|[[Файл:Escudo de Lérida.svg|20px]] [[Льєйда]]
|[[СаґріяСагрія]]
|127.314
|-
Рядок 260:
|-
|9
|[[Файл:Escudo Santa Coloma de Gramanet.jpg|20px]] [[Санта-Кулома-да-ҐраманетГраманет]]
|[[Барсалунес]]
|118.129
Рядок 277:
У [[Сільське господарство|сільському господарстві]] зайнято 6&nbsp;% активного населення автономії, на виробництві&nbsp;— 44&nbsp;%, в [[Сфера послуг|сфері послуг]]&nbsp;— 50&nbsp;%. Більшість населення працює у переробній галузі, текстильній промисловості та в портовому господарстві. Приватні малі та середні підприємства, на яких зайнято не більше 400 робітників, є основою економічного розвитку Каталонії. Економічний потенціал регіону зосереджений у [[Провінція Барселона|Провінції Барселона]].
 
При тому, що населення Каталонії становить лише 16&nbsp;% від усього населення [[Іспанії]], реґіонрегіон виробляє майже 20&nbsp;% національного продукту країни. Обсяг номінального ВВП, прийнятий до виконання Автономним урядом Каталонії у 2006&nbsp;р., склав 179 433&nbsp;млн євро.
 
=== Міжнародна співпраця ===
Рядок 283:
Головним торговим партнером Каталонії є держави-члени [[Європейський Союз|ЄС]]: питома вага цих країн становить 67&nbsp;% від обсягів імпорту та 76&nbsp;% від обсягів експорту Каталонії (домінуючі позиції утримують [[Німеччина]] та [[Франція]]). На країни, що не входять до [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], припадає 33&nbsp;% за імпортом та 24&nbsp;% за експортом товарів з Каталонії.
 
Порт [[Барселона|Барселони]] є одним з найбільших в Європі, до якого одночасно можуть зайти 1700 суден. Саме через Барселону проходять маршрути численних круїзних лайнерів. Щороку Каталонію відвідують 16&nbsp;млн туристів. В реґіонірегіоні розташовано понад 5 тис. готелів.
 
== Культура ==
Рядок 290:
=== Національні традиції ===
[[Файл:Pd7f Minyons.jpg|right|thumb|230px|''[[Кастель|Жива вежа]] у [[Тарраса|Таррасі]].'']]
[[Сардана]]&nbsp;— традиційний каталонський танок. В містах та селищах щосуботи та щонеділі, а також у дні реґіональнихрегіональних свят організовуються масові танці сардани на головній площі.
 
[[Кастель]]с&nbsp;— традиція [[Таррагона|таррагонського]] походження, яка полягає в утворенні людської вежі, інколи заввишки у 9 людських зростів.
Рядок 324:
Її гастрономія, багата і різноманітна, сполучає у собі традиційну кухню внутрішніх і прибережних зон з неповторними стравами з [[Рис|рису]] і [[Морепродукти|морепродуктів]]. Серед її вин не можемо не відзначити знамениті в усім світі шампанські («[[каба]]» або «[[Каба|кава]]», {{lang-ca|cava}}). А будь-який обід закінчується традиційним десертом, як-от [[крем-брюле]] ({{lang-ca|crema catalana}}&nbsp;— каталонський крем), приготованим за оригінальним рецептом.
 
Отже, найвідомішими національними стравами Каталонії є : [[хліб з помідором по-каталонськи]]&nbsp;— сільський хліб, натертий помідором та заправлений оливковою олією, печеня «касола» або «ґізатгізат», перша гаряча страва «[[Аскуделья|аскуде́лья]]» ({{lang-ca|escudella}}), рибна уха «[[сукет|суке́т]]» ({{lang-ca|suquet de peix}}), домашня ковбаса «[[Бутіфарра|бутіфа́рра]]» ({{lang-ca|botifarra}}). Найпопулярніші вина «[[Панадес|Панаде́с]]» ({{lang-ca|Penedès}}) та каталонське шампанське «[[Каба|кава]]» або «[[каба]]» ({{lang-ca|cava}}).
 
=== Найвидатніші архітектурні пам'ятки ===
Культурні пам'ятки: [[Театр-музей Далі у Фігерасі|театр-музей Далі]] в м. [[Фігерас]], монастир [[Монсаррат]] ({{lang-ca|Montserrat}}), римський театр в [[Таррагона|Таррагоні]], архітектура [[Антоніо Гауді|Ґаудігауді]], [[Храм Святого Сімейства]] ({{lang-ca|Sagrada Familia}}) у [[Барселона|Барселоні]], численні архітектурні пам'ятки часів римської епохи та середньовіччя.
 
=== Видатні каталонці ===
{{see also|Каталонці#Внесок каталонців у світову цивілізацію|l1=Внесок каталонців у світову цивілізацію}}
 
[[Файл:Antoni gaudi.jpg|right|thumb|200px|''[[Антоні ҐаудіГауді]], славетний каталонський архітектор, [[1852]]–[[1926]]&nbsp;р.р.'']]
Видатні каталонські архітектори XIX&nbsp;ст.: [[Антоніо Гауді|Антоні ҐаудіГауді]] (кат. Antoni Gaudí), [[Луїс Доменек-і-Монтанер]] (кат. Lluís Domènech), [[Жузеп Пуч-і-Кадафалк|Жузеп Пуч]] (кат. Josep Puig).
 
Видатні митці: [[Пабло Пікассо|Пікассо]] (жив у [[Барселона|Барселоні]] в 1881—1973&nbsp;рр.), [[Жуан Міро]] (кат. Joan Miró) (1893—1983&nbsp;рр.), [[Далі Сальвадор|Сальвадор Далі]] (кат. Салвадо Далі, Salvador Dalí) (1904—1989&nbsp;рр.), [[Антоні Тапіес]] (кат. Antoni Tàpies) (1923—2012&nbsp;рр.).
Рядок 366:
* [http://consulado.ukrbcn.com/documents/info_catalunya.doc Довідкова інформація про Каталонію (на сайті Генерального консульства України в Барселоні)] {{ref-uk}}
* [http://consulado.ukrbcn.com/documents/info_barcelona.doc Довідкова інформація про Барселону (на сайті Генерального консульства України в Барселоні)] {{ref-uk}}
* [http://consulado.ukrbcn.com/documents/info_valencia%201.doc Довідкова інформація про реґіонрегіон Валенсію (на сайті Генерального консульства України в Барселоні)] {{ref-uk}}
* [http://consulado.ukrbcn.com/documents/info_valencia2.doc Довідкова інформація про м. Валенсія (на сайті Генерального консульства України в Барселоні)] {{ref-uk}}
* [http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/66255 Каталонці в атаці // Україна молода, 12.04.2011] {{ref-uk}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Каталонія