Василій II Болгаробійця: відмінності між версіями

'''Василій ІІ Болгаробійця''' (*[[957]], (за іншими даннимиданими [[958]]) — † [[15 грудня]] [[1025]]) — [[Візантійська імперія|візантійський]] імператор ([[976]]–[[1025]]) з [[Македонська династія|Македонської династії]].

У [[987]]–[[989]] за допомогою військ князя [[Володимир Великий|Володимира Святославича]] придушив заколот провінціальної знаті на чолі з [[Варда Фока|Фокою Вардою]]. Намагаючись забезпечити собі постійну підтримку київського князя Володимира, видав заміж за нього свою сестру [[Анна Порфірогенета|Анну]]. За правління Василія II візантійські війська завдали ряд поразок арабам і зайняли частину [[Месопотамія|Месопотамії]] та [[Сирія|Сирії]]. У [[976]]–[[1018]] вів надзвичайно жорстокими методами війну з [[Болгарія|Болгарією]] (за що і був названий Болгаробійцею), яка завершилась її завоюванням, хоча і терпів важкі поразки, зокрема [[Битва біля Траянових воріт|біля Траянових воріт]]. 29 липня 1014 року візантійці розгромили болгар у битві біля гори Беласиці. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 101-му викололи лише одне око — їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар [[Самуїл (цар Болгарії)|Самуїл]] помер від горя. За Василія II Візантія у [[1020]] році приєднала грузинські та азербайджанські землі.