Відкрити головне меню

Зміни

== Життєпис ==
 
Олександр Барвінський народився в селі [[Шляхтинці|Шляхтинцях]] ([[Тернопільський округ]],<ref>''Stupnicki H''. [https://polona.pl/item/3568357/46/ Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Madfes i Bodek, 1869.&nbsp;— S. 87—89. {{ref-pl}}</ref> [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині [[Тернопільський район]], [[Тернопільська область]], [[Україна]]) в родині [[священик]]а [[УГКЦ]] о. Григорія Барвінського. Шляхетський рід Барвінських гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>''Аркуша ОленаО.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Барвінський Олександр…]&nbsp;— С. .</ref>), до якого належав батько Олександра&nbsp; Григорій, згадується на [[Червона Русь|Червоній Русі]] з початку XVI&nbsp;ст.
 
У [[1857]]–[[1865]] роках навчався у [[Перша Тернопільська гімназія|Першій Тернопільській класичній гімназії]] з [[німецька мова|німецькою мовою]] навчання. У [[1865]] році вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]] на філософський факультет, де навчався до 1869-го.<ref name="МХ4">''Мельничук Б., Ханас В.'' Барвінський Олександр Григорович…&nbsp;— С. 84.</ref> Вивчав [[історія|історію]] та [[українська мова|українську мову]] та [[українська література|літературу]]. Добре знав [[німецька мова|німецьку]] та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок «Громади», співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «[[Шевченкіана|шевченкіани]]»<ref name="shenderovsjkyj">''[[Шендеровський Василь Андрійович|Шендеровський В]].'' [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/shenderovskyj-nehaj-ne-hasne-persha/ Нехай не гасне світ науки. Книга перша] / Під ред. Емми Бабчук.&nbsp;— К. : Простір, 2006.</ref>).
 
З [[1868]] року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях [[Бережанська гімназія|Бережан]] (суплент<ref>заступник вчителя</ref>, за даними Б. Мельничука, В. Ханаса, з 1869-го<ref name="МХ4"/>), [[Тернопіль|Тернополя]]. Також від 1871 року&nbsp;— старший вчительучитель [[Тернопільська чоловіча учительська семінарія|Тернопільської чоловічої учительської семінарії]].<ref name="Н92">''[[Нахлік Євген Казимирович|Нахлік Є]]. за участі Кравець О.'' Барвінський (Барвіньскій, Барвінський) Олександер (Александер, Олександр) Григорович…&nbsp;— С. 92.</ref> З [[1888]]<ref name="МХ4"/> року&nbsp;— [[професор]] державної [[Львівська учительська семінарія|учительської семінарії]] у [[Львів|Львові]] (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті.<ref name="Ч7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму…&nbsp;— С. 117.</ref> В 1889—1918&nbsp;роках&nbsp;— член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова [[Рідна школа (товариство)|Українського Педагогічного Товариства]], заступник голови товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]] (1889—1895).
 
Ще будучи в Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису<ref name="shenderovsjkyj" />, у 1886 році розпочав видавати [[Руська Історична Бібліотека|«Руську історичну бібліотеку»]] (вийшло 24 томи). Поряд з [[Кониський Олександр Якович|Олександром Кониським]] і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимиром Антоновичем]] став одним із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в [[НТШ|Наукове Товариство ім. Т. Шевченка]], в 1892—1897&nbsp;роках&nbsp;— очолював товариство.
144 683

редагування