Барвінський Олександр Григорович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 41:
== Життєпис ==
Олександр Барвінський народився в селі [[Шляхтинці|Шляхтинцях]] ([[Тернопільський округ]],<ref>''Stupnicki H''. [https://polona.pl/item/3568357/46/ Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą]. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 87—89. {{ref-pl}}</ref> [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині [[Тернопільський район]], [[Тернопільська область]], [[Україна]]) в родині [[священик]]а [[УГКЦ]] о. Григорія Барвінського. Шляхетський рід Барвінських гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>''Аркуша
У [[1857]]–[[1865]] роках навчався у [[Перша Тернопільська гімназія|Першій Тернопільській класичній гімназії]] з [[німецька мова|німецькою мовою]] навчання. У [[1865]] році вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]] на філософський факультет, де навчався до 1869-го.<ref name="МХ4">''Мельничук Б., Ханас В.'' Барвінський Олександр Григорович… — С. 84.</ref> Вивчав [[історія|історію]] та [[українська мова|українську мову]] та [[українська література|літературу]]. Добре знав [[німецька мова|німецьку]] та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок «Громади», співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «[[Шевченкіана|шевченкіани]]»<ref name="shenderovsjkyj">''[[Шендеровський Василь Андрійович|Шендеровський В]].'' [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/shenderovskyj-nehaj-ne-hasne-persha/ Нехай не гасне світ науки. Книга перша] / Під ред. Емми Бабчук. — К. : Простір, 2006.</ref>).
З [[1868]] року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях [[Бережанська гімназія|Бережан]] (суплент<ref>заступник вчителя</ref>, за даними Б. Мельничука, В. Ханаса, з 1869-го<ref name="МХ4"/>), [[Тернопіль|Тернополя]]. Також від 1871 року — старший
Ще будучи в Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису<ref name="shenderovsjkyj" />, у 1886 році розпочав видавати [[Руська Історична Бібліотека|«Руську історичну бібліотеку»]] (вийшло 24 томи). Поряд з [[Кониський Олександр Якович|Олександром Кониським]] і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимиром Антоновичем]] став одним із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в [[НТШ|Наукове Товариство ім. Т. Шевченка]], в 1892—1897 роках — очолював товариство.
| |||