Шанхай: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Редагування з Vim
уточнення, шаблон
Рядок 261:
У [[1553]] році зведення [[Фортеця|фортечних]] мурів ознаменувало становлення Шанхая як міського осередку. Однак до [[XIX століття]] Шанхай лишався невеликим населеним пунктом, і, на відміну від інших великих міст Китаю, в ньому небагато визначних пам'яток давнини.
 
ВУ XIX столітті роль Шанхая докорінно змінилася, оскільки стратегічне розташування міста в [[Річкова дельта|дельті]] річки [[Янцзи]] робило його ідеальним місцем для [[Торгівля|торгівлі]] із Заходом.
 
Під час [[Перша опіумна війна|Першої опіумної війни]] у першій половині XIX століття Шанхай захопили [[Британська імперія|британські]] війська. Війна завершилась у [[1842]] році підписанням [[Нанкінський договір|Нанкінської угоди]], згідно з якою, низка портів, включно з Шанхаєм, відкривалися для здійснення зовнішньої торгівлі. За ''Додатковим протоколом'' [[1843]] року і китайсько-американською [[Вансяська угода|Вансяською угодою]] [[1844]] року західні держави отримали екстериторіальні права, дія яких фактично втратила силу наприкінці [[1930-ті|1930-х]], однак офіційно їх було скасовано лише в [[1943]] році.
[[Файл:Shanghai ca 1910.JPG|thumb|right|200px|Мапа Шанхаю в 1910 році]]
[[Файл:Shanghai Nanking Road 1930s.jpeg|thumb|right|200px|[[Нанкінська вулиця]] в [[1930-ті|1930-х]] роках]]
У ході [[Тайпінське повстання|повстання Тайпінів]] ву [[1853]] році Шанхай був захоплений тріадою під назвою «[[Товариство малих мечів]]», яка відокремилася від повстанців. Під час бойових дій сільську частину Шанхая було зруйновано, однак квартали, де проживали іноземці, не постраждали, саме тому китайці прагнули потрапити до них у пошуках притулку. До того часу китайцям заборонялося селитися у цих районах, але таке обмеження було скасовано в [[1854]] році, після чого ціна землі у них значно зросла.
 
ВУ [[1854]] році також відбулося перше щорічне засідання [[Шанхайська муніципальна рада|Шанхайської муніципальної ради]], у завдання якої входило управління іноземними концесіями. ВУ [[1863]] році поселення (''сеттлменти'') [[Велика Британія|Великої Британії]] й [[Сполучені Штати Америки|США]], що розташовувалися на західному березі [[Хуанпу]], відповідно на південній і північній сторонах ріки [[Сучжоу (річка)|Сучжоу]], об'єдналися, сформувавши ''Міжнародний сеттлмент''. Франція усунулася від участі в муніципальній раді, зберігаючи незалежний статус [[Французька концесія|Французької концесії]], що містилася західніше від Міжнародного сеттлмента.
 
[[Японсько-цінська війна|Японсько-китайська війна 1894—1895]] років за контроль над [[Корея|Кореєю]] завершилася підписанням [[Сімоносекський договір|Сімоносекського договору]], після чого [[Японія]] поповнила лави іноземних держав, представники і військові яких були присутніми у Шанхаї. Саме японці побудували в Шанхаї перші промислові підприємства, а вже потому за японським взірцем діяли решта країн, що власне і поклало початок розвитку шанхайської промисловості.
[[Файл:Shanghai North Railway Station.jpg|thumb|left|200px|Шанхайський вокзал після бомбування, 1937]]
 
Шанхай поступово ставав найбільшим фінансовим осередком [[Далекий Схід|Далекого Сходу]]. У часи правління [[Республіка Китай (1912–1949)|республіканського уряду]] у [[1927]] році Шанхай отримав статус особливого міста, а в травні [[1930]] року —[[Міста центрального підпорядкування Китаю|міста центрального підпорядкування]]. У ході другої японояпонсько-китайської війни [[28 січня]] [[1932]] року [[Імперський флот Японії|японський флот]] піддав Шанхай бомбардуванню, метою якого було втихомирення [[студент]]ських виступів проти [[Мукденський інцидент|мукденського інциденту]] і японської окупації [[Маньчжурія|Маньчжурії]].
 
У [[1937]] році японська армія з боями взяла Шанхай, місто залишалося в руках загарбників до самої [[Капітуляція Японії|капітуляції Японії]] у [[1945]] році. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Шанхай став притулком для [[біженці]]в з [[Європа|Європи]]. Це було єдине місто у світі, на той момент відкрите для [[євреї]]в-жертв [[Голокост]]у. Однак під тиском [[Третій Рейх|німецьких союзників]] наприкінці [[1941]] року японці переселили єврейських [[Імміграція|іммігрантів]] Шанхая у [[гетто]], в якому почали розповсюджуватисяпоширюватися інфекційні захворювання, зокрема такі, як [[дизентеріяшигельоз]] (тоді називали [[Дизентерія|дизентерією]]).
 
[[27 травня]] [[1949]] року гоміньданівськігомінданівські війська здали Шанхай [[Комуністична партія Китаю|комуністам]], після чого протягом десяти років більшість міст центрального підпорядкування були включені до складу сусідніх провінцій, однак Шанхай і [[Пекін]] зберегли особливий статус. Упродовж цього десятиліття кордони Шанхая кілька разів змінювалися. Після того як містом заволоділи комуністи, офіси більшості іноземних фірм були перенесені з Шанхая до [[Гонконг]]у. Втім, розвиток міста тривав і протягом [[1950-ті|1950-х]] — [[1960-ті|1960-х]] років. У цей час Шанхай перетворився на важливий промисловий центр, а також базу лівих сил в [[Комуністична партія Китаю|КПК]]. Попри це навіть у найпохмуріші й неспокійні роки ''[[Культурна революція в Китаї|Китайської культурної революції]]'' Шанхаю вдавалося зберігати високий рівень промислового виробництва й відносну соціальну стабільність.
[[Файл:Pudong 4048 HDR.jpg|thumb|right|200px|Новий район [[Пудун]], [[1997]]]]
На протязі існування [[Китайська Народна Республіка|КНР]] Шанхай, у порівнянні з іншими провінціями й містами, залишався і залишається одним з найбільших джерел податкових надходжень у державі. Це позначилося на розвитку міської інфраструктури й капітального будівництва. Важливість Шанхая для підтримки стабільності надходжень у бюджет також вплинула на те, що Шанхаю не було дозволено починати економічну лібералізацію в середині [[1980-ті|1980-х]], як це було зроблено в південній провінції [[Ґуандун]] (у цей період центральна скарбниця практично не отримувала податків з Ґуандуна, і тому саме його обрали для здійснення експериментальних реформ). Шанхай отримав дозвіл на проведення реформ лише згодом — у [[1991]] році.
Рядок 337:
Організації, відповідальні за планування розвитку міста, зараз усе більше уваги надають створенню зелених зон і [[парк]]ів у межах житлових комплексів для поліпшення якості життя жителів міста, що цілком відповідає гаслу Всесвітньої виставки Експо 2010 Шанхай: «Краще місто — краще життя» ({{lang-en|Better City — Better Life}}).
 
Історично Шанхай був «західним» містом Китаю, і зараз він знову усе більше перебирає на себе роль головного пункту взаємин Китаю із Заходом. Одним із прикладів цього є відкриття інформаційного центру з обміну медичними знаннями між західними й китайськими інститутами охорони здоров'я [[Pac-Med Medical Exchange]]. ВУ [[Пудун]]і розташовуються будинки й вулиці, дуже схожі на ділові й житлові райони сучасних американських і західноєвропейських міст. Тут же розташовані великі міжнародні торговельні й готельні зони. Незважаючи на високу щільність населення й велику кількість приїжджих, Шанхай відомий дуже низьким рівнем злочинності щодо іноземців.
 
== Транспорт ==
Рядок 589:
{{Провінції КНР}}
{{Найбільш густонаселені міста Китаю}}
{{бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Міста Китаю]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Китаю]]