Егерський замок: відмінності між версіями

|назва = ЕґерськаЕгерський фортецязамок

'''ЕґерськаЕгерський фортецязамок''' ({{lang-hu|Egri vár}})&nbsp;— середньовічна [[фортецязамок]] в угорському місті [[Еґер]], відома своєю героїчною обороною від турків у [[1552]] році<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/article/podorozhi/eger-misto-istorichnogo-bestselera Еґер: місто історичного бестселера]</ref>. Розташована у східній частині&nbsp;— історичному центрі міста [[Еґер]]а на Фортечномузамковому пагорбі та є головною визначною пам'яткою міста.

[[Файл:Vízkelety Béla Eger vár ostroma 1552-ben.jpg|міні|ліворуч|220пкс|Облога Еґерської фортецізамку турками у 1552 році. Художник Бела Візкелеті]]

ЕґерськаЕгерський фортецязамок булабув збудованазбудований у [[XIII століття|XIII столітті]] ЕґерськимЕгерським єпископом, після того, як місто було сплюндроване під час [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали]]. У XIV-XV століттях фортецязамок розбудовуваласьрозбудовувався, всередині було зведено кілька будівель, включаючи готичний єпископський палац і собор, який не зберігся до наших днів. На початку XVI століття фортецязамок була перебудованаперебудували і набулавін своїхнабув сучасних форм.

[[9 вересня]] [[1552]] року турецька армія на чолі з Кара Ахмедом-пашею та [[Мехмед-паша Соколович|Мехмед-пашою Соколовичем]] чисельністю близько 40 тисяч вояків<ref>Magyarország hadtörténete, Zrínyi katonai kiadó, Budapest 1985. szerk.: Liptai Ervin ISBN 963-326-337-9 {{ref-hu}}</ref> з 16 важкими та 150 иншими гарматами обложила фортецюзамок, якуякий обороняли понад 2 тисяч захисників на чолі з капітаном [[Іштван Добо|Іштваном Добо]]<ref>{{cite web|url=http://www.britannica.com/EBchecked/topic/1459193/Istvan-Dobo|title=''Іштван Добо (Угорський поміщик)''|publisher=Enciklopedia Britannica|accessdate=2010-01-24}}</ref>. Незважаючи на велику перевагу в чисельності, турки не змогли взяти фортецюзамок і змушені були відступити [[18 жовтня]] [[1552]] року, зазнавши важких втрат.

Нова турецька облога, розпочата у [[1596]] році, призвела до падіння фортецізамку, ЕґерЕгер увійшов до складу Османської імперії, де перебував до [[1687]] року, коли турки були вигнані австрійською армією.

У [[1701]] році в ході придушення [[Куруци|повстання куруців]] під проводом [[Ференц II Ракоці|Ференца II Ракоці]] австрійська армія підірвала частину стін ЕґерськоїЕгерського фортецізамку. З часом австрійці, аби Еґер не став осередком угорського опору, зруйнували муризамкові фортецімури. Будівлі фортецізамку перетворили на військові казарми, які проіснували до [[1957]] року.

Протягом 1980&nbsp;— 2005 років у фортецізамку були проведені відновлювані роботи. Нині територія ЕґерськоїЕгерського фортецізамку є музейним комплексом. У будівлі єпископського палацу розташований музей Іштвана Добо, виставка історії Еґеру з виставкою зброї, виставка знарядь середньовічних тортур, підземелля замку з [[Лапідарій|лапідарієм]] та музеєм воскових фігур, монетний двір та картинна галерея. Відкриті для відвідування туристами бастіони фортецізамку та підземні каземати.

У [[1922]] році в фортецізамку був похований письменник [[Геза Гардоні|Ґеза Ґардоні]], який збирав розповіді про героїчну оборону цієї твердині від турків [[1552]] року. На основі зібраного матеріалу він написав роман «Зірки Еґера». У [[1968]] році роман був [[Зірки Еґера (фільм)|екранізований]] режисером [[Золтан Варконі|Золтаном Варконі]].

* [http://samsobi.com.ua/index.php/hungary/east-hungary/495-eger-fortess ЕґерськаЕгерський фортецязамок] на //«Сам собі мандрівник»