Егерський замок
Егерський замок (угор. Egri vár) — середньовічний замок в угорському місті Егер, відомий своєю героїчною обороною від турків у 1552 році[1]. Розташований у східній частині — історичному центрі міста Егера на Фортечному пагорбі та є головною визначною пам'яткою міста.
| Егерський замок угор. Egri vár | |
|---|---|
_2.jpg) | |
  Егерський замок Егерський замок (Hungary) | |
| Країна | Угорщина |
| Територіальна одиниця | Егер |
| Місцезнаходження | Егер |
| Координати: 47°54′14″ пн. ш. 20°22′46″ сх. д. / 47.9039° пн. ш. 20.3794° сх. д. | |
| Стиль | романський |
| Час заснування | XIII століття |
| Розташування | Еґер |
| Сайт | Офіційний сайт(угор.) |
 | |
 Егерський замок у Вікісховищі | |
Історія ред.
Егерський замок був збудований у XIII столітті Егерським єпископом, після того, як місто було сплюндроване під час монгольської навали. У XIV-XV століттях замок розбудовувалась, всередині було зведено кілька будівель, включаючи готичний єпископський палац і собор, який не зберігся до наших днів. На початку XVI століття замок був перебудований і набув своїх сучасних форм.
9 вересня 1552 року турецька армія на чолі з Кара Ахмедом-пашею та Мехмед-пашою Соколовичем чисельністю близько 40 тисяч вояків[2] з 16 важкими та 150 іншими гарматами взяла замок в облогу. Фортецю обороняли понад 2 тисяч захисників на чолі з капітаном Іштваном Добо[3]. Незважаючи на велику перевагу в чисельності, турки не змогли взяти замок і змушені були відступити 18 жовтня 1552 року, зазнавши важких втрат.
Нова турецька облога, розпочата у 1596 році, призвела до падіння замку; Еґер увійшов до складу Османської імперії, де перебував до 1687 року, коли турки були вигнані австрійською армією.
У 1701 році в ході придушення повстання куруців під проводом Ференца II Ракоці австрійська армія підірвала частину стін Егерського замку. З часом австрійці, аби Егер не став осередком угорського опору, зруйнували мури замку. Будівлі замку перетворили на військові казарми, які проіснували до 1957 року.
Протягом 1980 — 2005 років у замку були проведені відновлювані роботи. Нині територія Егерського замку є музейним комплексом. У будівлі єпископського палацу розташований музей Іштвана Добо, виставка історії Еґеру з виставкою зброї, виставка знарядь середньовічних тортур, підземелля замку з лапідарієм та музеєм воскових фігур, монетний двір та картинна галерея. Відкриті для відвідування туристами бастіони замку та підземні каземати.
У 1922 році в замку був похований письменник Ґеза Ґардоні, який збирав розповіді про героїчну оборону цієї твердині від турків 1552 року. На основі зібраного матеріалу він написав роман «Зірки Еґера». У 1968 році роман був екранізований режисером Золтаном Варконі.
Світлини ред.
-
-
-
-
-
-
Єпископський палац -
-
-
-
.jpg)
_11.jpg)
_01.JPG)
_2012-ben.JPG)
Примітки ред.
- ↑ Еґер: місто історичного бестселера. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
- ↑ Magyarország hadtörténete, Zrínyi katonai kiadó, Budapest 1985. szerk.: Liptai Ervin ISBN 963-326-337-9 (угор.)
- ↑ Іштван Добо (Угорський поміщик). Enciklopedia Britannica. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 24 січня 2010.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егерський замок |
- Еґерська фортеця [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] на «Сам собі мандрівник»
- Офіційний сайт(угор.)