[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 12:
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був Ґабріель (Гаврило) Бучацький&nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] у книзі [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),<ref name="БП9">''Paprocki B.'' [http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref> на яке посилається ксьондз [[Садок Баронч]] у своїй розвідці «[[Pamiątki buczackie]]».<ref name="B40">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;40.</ref><ref>ці дані наводить також К. Несецький → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 216.</ref>
 
Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]]&nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимира III]] (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;33.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}</ref>. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394&nbsp;рр.): соціальна структура князівського оточення] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.—жовт.).&nbsp;— 240 с.&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>
 
Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]], зокрема, його прилученні до Корони,<ref>''Андрусяк Никола''. Минуле Бучаччини // {{ББ|27}}</ref> кінця [[XIV]]–[[XV]], меншу&nbsp;— Галичини. Близько 1440 року збудували [[каплиця Бучацьких|родинну каплицю]]-усипальницю при [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше&nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów—Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S.&nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>). Для відправ служб у каплиці Анна з Бучацьких, дружина белзького каштеляна [[Дерслав з Угнева|Дерслава з Угнева]], записала фундуш.
 
[[Файл:Lwow-KatedraLacinska-wnetrze2.jpg|міні|праворуч|250пкс|Львів. Каплиця Святих Дарів (каплиця [[Вишневецькі|Вишневецьких]]; на дальньому плані)]]
[[Файл:Надгробок Бучацького.png|міні|праворуч|250пкс|Бронзовий надгробок з латинської катедри Львова, який вважали надгробком Бучацького]]
 
==== Представники ====
* Ганка&nbsp;— дружина [[Петро ГастольдГаштовт|Петра ҐастольдаҐаштовта]],<ref name="СБ4">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;4.</ref> одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]]а у [[Литва|Литві]]<ref>Несецький вказав: 1) 1332 рік як згадку про укладення шлюбу чи вже про те, що вона його дружина; 2) посади П. Гастольда: староста кам'янецький, віленський воєвода, при цьому посилався на праці [[Альберт Войцех Віюк-Коялович|Кояловича]], [[Станіслав Темберський|Темберського]]</ref>
* Микола (Миколай)&nbsp;— згідно з Папроцьким, [[воєвода]] подільський,<ref name="B40"/> 1340 року<ref name="БП9"/> однак Несецький не вказав його серед них,<ref>оскільки не була вказана дата урядування → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 216.</ref>
* Юрій (Єжи), Іван (Ян)&nbsp;— загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9"/>