Агранулоцитоз: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 15:
 
== Етіологія ==
Залежно від причини, агранулоцитоз може бути променевий, токсичний, аутоімунний, алергічний (гаптеновий). У випадках, коли причину встановити не вдається, такий агранулоцитоз називається ідіопатичним.<br/>
{{оновити|розділ}}
Променевий агранулоцитоз є одним з проявів [[Променева хвороба|променевої хвороби]].<br/>
Часто є наслідком [[алергія|алергійної]] реакції на ліки та поєднується іноді з іншими проявами [[лікарська хвороба|лікарської хвороби]]. Може виникати при прийомі [[амідопірин]]у, [[левоміцетин]]у, передозуванні ліками, що мають цитостатичну дію ([[меркаптопурин]], [[вінбластин]]), в окремих випадках розвивається при променевих впливах.
Токсичний агранулоцитоз спричинюється хімічними речовинами з прямою мієлотоксичною дією. До таких речовин відносяться усі протипухлинні препарати ([[ATC L01]]), імуносупресанти (мікофенолата мофетил) та деякі інші.<br/>
Аутоімунний агранулоцитоз може виникнути при захворюваннях, що супроводжуються аутоїмунними розладами, при системних захворюваннях [[Сполучна тканина|сполучної тканини]] ([[Системний червоний вовчак|системний червоний вовчак]]).<br/>
Алергічний (гаптеновий) агранулоцитоз має інший механізм утворення антитіл проти власних клітин крові та кісткового мозку. [[Гаптен]] (низькомолекулярна речовина, що сама по собі не володіє імуногенністю) в живому організмі з'єднується з великомолекулярними речовинами (які є нормальними, природними та неімуногенними для організму). Внаслідок такої реакції утворюється більш складна речовина&nbsp;— [[Антиген|антиген]] із імуногенними властивостями, яка спричинює вироблення на неї [[Антитіла|антитіл]] та сенсибілізацію організму. Перше введення в організм гаптена не супроводжується зовнішніми проявами, але при повторному введенні через деякий час (зазвичай для формування сенсибілізації потрібно 2-3 тижні) відбувається реакція антиген-антитіло з пошкодженням клітин-мішеней. Гаптенами є велика кількість речовин (зокрема й медикаментів), саме тому описаний ефект «тисячної таблетки»: тривалий прийом лікарського засобу спочатку може не супроводжуватися змінами, але може бути достатньо прийняти єдину таблетку препарату для запуску алергічної реакції з важким ураженням кровотворення. Ефект тисячної таблетки відомий для метамізолу натрію ([[Анальгін]]).<br/>
Нижче поданий список лікарських засобів, що володіють гематотоксичним ефектом або мають властивості гаптенів.
* [[антибіотики]]: [[хлорамфенікол]], [[ніфуроксазид]], [[нітрофурантоїн]], [[пефлоксацин]], [[рифампіцин]], [[рифапентин]];
* антитиреоїдні препарати: [[мерказоліл]];
* іммуносупресанти: [[мікофенолату мофетил]];
* кардіологічні препарати: [[пропафенон]];
* уроантисептики: [[нітрофурани]];
* нестероїдні протизапальні препарати - піразолони: [[Метамізол|метамізол натрію]], [[фенілбутазон]];
* нестероїдні протизапальні препарати інші: [[ацетилсаліцилова кислота]], ацетилсаліцилат лізин, саліцилат натрію, дифлунісал, саліциламід, холіну саліцилат, [[німесулід]];
* памідронат;
* антипротозойні препарати: піриметамін;
* препарати групи імідазолу: [[метронідазол]];
* противірусні препарати: [[валацикловір]], [[ганцикловір]], [[рибавірин]], [[індинавір]], [[нелфінавір]], [[саквінавір]], [[зидовудин]], [[ламівудин]], [[невірапін]], [[ставудин]], пегінтерферон альфа-2B;
* протигрибкові препарати: [[Амфотерицин В|амфотеріцин Б]], [[гризеофульвін]];
* протидіабетичні препарати: [[Глібенкламід|глібенкламід]], гліквідон, [[Гліклазид|гліклазид]], [[Глімепірид|глімепірид]], гліпізид;
* протипухлинні препарати: усі;
* протисудомні препарати: [[габапентин]], окскарбазепин;
* психостимулюючі та ноотропні препарати: [[галантамін]];
* [[сульфаніламіди]]: [[сульфадимідин]], [[сульфаніламід]], сульфатіазол, сульфаетидол, сульфадіметоксин, сульфален, сульфален меглюмін, сульфаметоксипіридазин, сульфамонометоксин, [[сульфаметрол]], [[сульфаметоксазол]], [[ко-тримоксазол]];
* фенотіазини: алімемазин, левомепромазин, промазин, [[хлорпромазин]], прохлорперазин, тіопроперазин, трифлуоперазин, флуфеназин, метеразин, метофеназат, періциазин, піпотиазин, тіоридазин, етаперазин.
Список не вичерпний і містить лише [[Міжнародна непатентована назва|міжнародні непатентовані назви]] препаратів.
 
== Патогенез ==