Шейковський Каленик Васильович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17:
Після припинення студій, а далі відкинення дисертації в Київській духовній академії (1871) учителював.
Від 1862 року змушений жити поза межами України, 1876 року засланий до Мензелінська в Уфимській губернії за друкування українською мовою «Метаморфоз» [[Овідій|Овідія]].
== Правопис Шейковського ==
Розробив власну версію [[фонетичний правопис|фонетичного правопису]]. В абетці були присутні водночас ''э'', ''є'', ''е'' (напр. ''Шэвченко'', ''пэрэдає'', ''теє''); ''ы'', ''и'' та ''і'' (напр. ''приложыты'', ''идіт’'', ''кныжэц’ці''). Апостроф використовувався для пом'якшення голосних (''єс‘т‘'', ''матэрын‘с‘ка'', ''козац’кый'', ''луч’чэ''), кінцевий твердий знак не використовувався, але позначав твердість голосних замість в позиціях замість сучасного апострофа (''дэрэвъяне'', ''семъямы'', ''завъяжіте''). Закінчення дієслів — фонетичні (''здаєц’ця'', ''называюц’ця'', ''кланяюц’ця '').
== Головна праця життя ==
| |||