Мінас (імператор Ефіопії): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
вікіфікація, категоризація
 
Рядок 36:
 
== Життєпис ==
Під час [[Адало-ефіопська війна|експансії]] [[Ахмад ібн Ібрагім аль-Газі|Ахмада ібн Ібрагіма аль-Газі]] до Ефіопії, Мінас потрапив у полон, але утримувався там як цінний в'язень. Незважаючи на те, що у ті часи полонених [[Кастрація|кастрували]], Мінас уник такої долі на прохання [[Баті дель Вамбара]], дружини імама [[Ахмад Ґран|Ахмада Ґрана]]. Після цього майбутній імператор одружився з дочкою останнього<ref>R.S. Whiteway, ''The Portuguese Expedition to Abyssinia in 1541–15431541—1543'', 1902 (Nendeln, Liechtenstein: Kraus Reprint Limited, 1967), стор. 34</ref>. Ґелавдевос доклав багатьох зусиль, щоб звільнити свого брата і зрештою йому це вдалось<ref>Richard K.P. Pankhurst, ''The Ethiopian Royal Chronicles'' (Addis Ababa: Oxford University Press, 1967), стор. 72</ref>.
 
Невдовзі після сходження на престол Мінас здійснив кампанію проти [[Ефіопські євреї|фалаша]] у [[Сем'єн (провінція)|провінції Сем'єн]]<ref>G.W.B. Huntingford, ''The historical geography of Ethiopia from the first century AD to 1704'', (Oxford University Press: 1989), стор. 136</ref>.
Рядок 42:
Приблизно за рік [[Негус|бар негус]] Єшак підняв повстання у провінції [[Тиграй (провінція)|Тиграй]], проголосивши Тазкаро законним сином і спадкоємцем імператора Мінаса. Його підтримав командир [[португальці]]в [[Кріштован да Гама]]<ref>Letter of Emanuel Fernandez to James Leynez, dated 29 July 1562, cited in Baltazar Téllez, ''The Travels of the Jesuits in Ethiopia'', 1710 (LaVergue: Kessinger, 2010), стор. 142</ref>. Те повстання перебувало в центрі уваги імператора до самого завершення його правління. Він пройшов до [[Ласта|Ласти]], а його противник відступив до [[Шіре]]. Імператор наздогнав його там і здобув перемогу. Після цього він вирушив на південь&nbsp;— до Емфраза, де завдав поразки решті послідовників Тазкаро [[2 липня]] [[1561]] року. Після цього здався і сам Тазкаро. Його схопили та кинули вниз зі скелі<ref>Bruce, ''Travels'', т. 3, стор. 231</ref>.
 
Згодом бар негус Єшак заручився підтримкою [[Оздемір-паша|Оздеміра]], [[Османська імперія|османського]] [[Паша|паші]] [[Массава|Массави]], проголосивши імператором вже брата Тазкаро, Маркоса. Мінас знову вирушив на північ, утім зазнав поразки у провінції Ендерта. Імператор відступив до Атронса-Мар'ям, щоб перегрупуватись, але захворів на лихоманку[[Гарячка|гарячку]] й помер біля містечка Коло 1 лютого 1563 року<ref>Bruce, ''Travels'', т. 3, стор. 234</ref>.
 
== Примітки ==
Рядок 50:
 
[[Категорія:Соломонова династія]]
[[Категорія:Померли від гарячки]]