Українська республіканська партія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок)
правопис
Рядок 131:
На VI з'їзді УРП, що пройшов [[21 жовтня|21]]-[[22 жовтня]] [[1995]], відбулася певна корекція політичного курсу партії, зміна орієнтирів та керівництва: головою партії було обрано [[Ярошинський Богдан Харитонович|Богдана Ярошинського]], що призвело до значної радикалізації політичного курсу республіканців. Внаслідок цього частина депутатів&nbsp;— членів УРП залишила фракцію «Державність»<ref name="history"/>.
 
[[14 грудня|14]]-[[15 грудня]] 1996 відбувся черговий з'їзд УРП, який засвідчив значні розходження щодо курсу партії серед її керівництва: [[Лук'яненко Левко Григорович|Лук'яненко]] і [[Ярошинський Богдан Харитонович|Ярошинський]] виступали за перехід у жорстку опозицію до всіх гілок існуючої влади, радикалізацію діяльності партії. [[Горинь Михайло Миколайович|Михайло]] і [[Горинь Богдан Миколайович|Богдан Горині]], а також [[Поровський Микола Іванович|Микола Поровський]] відстоювали більш поміркований курс, вибіркову співпрацю з діючою владою, блокування з правоцентристськими організаціями, проведення просвітницької діяльності, необхідність консолідації української нації. З мінімальною перевагою на посаду голови партії було переобрано Б. Ярошинського. Після з'їзду боротьба двох ліній в УРП набрала рис непримиренності. Група Поровського і братів Горинів настоюваланаполягала на проведенні позачергового з'їзду партії і зміни керівництва. Керівництво УРП на чолі з Левком Лук'яненком і Богданом Ярошинським звинуватило Горинів, Поровського, Горбаля у розкольницькій діяльності і на Раді УРП у березні [[1997]] вони були виключені з партії (згодом утворили [[Республіканська християнська партія|Республіканську християнську партію]]<ref name="history"/>.
 
Блокуючись перед [[Парламентські вибори в Україні 1998|березневими виборами 1998]] з іншими націоналістичними організаціями, УРП спільно з [[Конгрес українських націоналістів|Конгресом українських націоналістів]] утворили [[виборчий блок партій «Національний фронт»]], куди, крім цих партій, увійшли і такі радикальні організації як [[Українська консервативна республіканська партія]] і [[Всеукраїнське об'єднання «Державна самостійність України»| об'єднання «Державна самостійність України»]]. Ти не менше, на виборах 1998 року «Національний фронт» отримав 2,7% голосів виборців і не здобув представництва у [[Верховна рада України|Верховній Раді України]]<ref name="history"/>. В тому ж році головою УРП обрано [[Шандрюк Олександр Іванович|Олександра Шандрюка]]. У [[2000]] році головою партії знову став Левко Лук'яненко<ref name="urp1990"/>.