Пол Маккартні: відмінності між версіями

Улітку [[1971]]-го Маккартні, який звик до колективної творчості й знудьгувався за атмосферою ансамблю, заснував гурт за назвою Wings («Вінгз», {{lang-uk|Крила}}), куди крім нього ввійшли ударник Денні Сівелл (''Denny Seiwell''), колишний учасник рок-гурту [[The Moody Blues]], гітарист і співак Денні Лейн (''Denny Laine''), і Лінда. Пол навчав дружину співу й грі на клавішних інструментах, бо хотів, щоб музика стала їхнім спільним ділом, і вони змогли би разом брати участь у концертних турах. У такому складі вони за 3 дні записали диск ''[[Wild Life]]'', що вийшов у грудні 1971.

[[Файл:Paul McCartney with Linda McCartney - Wings - 1976.jpg|thumb|220px|left|Пол і Лінда Маккартні на концерті в 1976 році.]]

 

У 1972—1973 вийшли нові пісні «Вінгз»: «Give Ireland Back to the Irish» ({{lang-uk|Повернить Ірландію ірландцям}}), що була заборонена [[BBC]] через політичний зміст<ref name="bbc1"/>, «Mary Had a Little Lamb», «C Moon» i «Hi Hi Hi» — трансляція якої також була заборонена на BBC, де в ній помітили натяки на [[секс]] і [[наркотик]]и. Тим часом робота в новому колективі повернула Маккартні душевну рівновагу, що відобразилося на його творчості. У березні 1973-го гурт видав сингл із ліричною баладою «My Love», що очолила хіт-парад США й була позитивно сприйнята критиками. Слідом вийшов диск ''[[Red Rose Speedway]]'', який посів перше місце в США й п'яте у Великій Британії. Продажу платівки сприяло музичне телешоу гурту, «James Paul McCartney», яке транслювалося в Штатах і Британії. Після цього ансамбль гастролював по Європі, цього разу виступаючи на [[стадіон]]ах і у великих концертних залах перед численною аудиторією<ref name="stm2"/>. Надалі Пол з Ліндою написали пісню «Live and Let Die» для однойменого кінофільму про [[Джеймс Бонд|Джеймса Бонда]], яка була видана як сингл «Вінгз». З оркестровим аранжуванням пісні допомог колишній продюсер «Бітлз» Джордж Мартін<ref name="bbc1"/>.