Надґратка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 10:
Напівпровідникові надґратки (НҐ) були вперше виготовлені в 70-тих роках, а металічні в 1980 році.
==Загальна характеристика==
Надґратки можуть бути виготовлені різноманітними способами, проте найбільш вживаним є ''[[молекулярно-променева епітаксія]]'' та ''спутерінг'' ({{lang-en|Sputtering}}). Цими способами досягають товщини періоду надґратки в декілька атомних шарів. Типова структура надґратки у вигляді [Fe<sub>20</sub>V<sub>30</sub>]<sub>20</sub>, що по суті є бінарною із 20Å20&nbsp;Å заліза (Fe), а потім 30Å30&nbsp;Å ванадію (V), причому повторюючись 20 разів вздовж осі надґратки, сумарної товщини 1000Å1000&nbsp;Å чи 100nm100&nbsp;nm.
 
Структурна якість надґратки перевіряється на практиці за допомогою дифракції X-променів, що продукує резонансну структуру максимумів. Також використовується дифракція [[Ньютон Ісаак|Ньютона]]. Інші методи діагностики: гігантський магніторезонанс, регульоване відображення Х-променів та нейтронні дзеркала, спінова поляризація нейтронів, та зміни елестичних та акустичних властивостей. У залежності від природи компонентів, надґратки можуть бути названі ''магнітними'', ''оптичними'' чи ''напівпровідниковими''.